Великі Сорочинці — місце народження М. Гоголя. Саме тут, у скромному будиночку повітового лікаря М. Грохимовського 1 квітня 1809 року народився майбутній письменник. З Україною пов’язане не тільки дитинство Гоголя, а і його юність та зрілі роки. Чарівна природа України — це була та реальність, яка плекала його поетичний геній, схиляла до роздумів, несла в собі для художника магію й чари життя. А ще дуже добре знав і любив Микола Васильович українські народні пісні. «Ніхто глибше не зазирнув у душу народній українській пісні, ніж це зробив Гоголь. Вона оточувала його з колиски, була його атмосферою, біллю та захопленням, у ній він відкривав нескаламучену історію народу, з пісні він сам виростав…», — писав О. Г. Гончар.
З Україною тісно пов’язана й уся творчість великого письменника. Гвори митця української тематики становлять собою цікаву сторінку творчості Гоголя. Узяти хоча б твір «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Цикл написано російською, проте мова настільки насичена розмовними народними елементами, що національний колорит переданий повно і просто геніально. Письменник створив цей цикл казковим і змальовує не тільки казкові образи, а й образ усього українського народу через окремих героїв. Він знайомить світ зі своїм народом, змальовуючи його веселим, працелюбним, поетичним. Але Гоголь не ідеалізує українців, він все одно вказує на деякі недоліки ментальності, зображуючи їх гумористично та весело. При цьому він підкреслює, що й самі українці залюбки сміються із власних вад. Створенню неповторного колориту сприяє й вищезгадана казковість, бо кожному народу притаманні оригінальні вірування, і навіть коли ці вірування наївні та забобонні, вони все одно є частиною народної душі.
Уже в «Вечорах» ми побачили перехід письменника від світлої мрії («Сорочин- ський ярмарок») до тривожних роздумів про долю народу, до того, що роз’єднує людину з народом («Вечір проти Івана Купала»), веде до зради («Страшна помста»), духовної ницості («Іван Федорович Шпонька та його тітонька»). Не веселий, добродушний сміх, а таємничі, жахливі сили у повісті «Страшна помста» є джерелом драматичних, частіше трагічних поворотів у житті героїв, усього народу. Усі ці розповіді, які почув Гоголь від діда й прадіда, «дивні розповіді про старовинні роки, про гетьманщину, про наїзди запорожців, про тиранські знущання ляхів, завзяті подвиги Підкови, Півтора-Кожуха й Сагайдачного хронологічно стосуються епохи народно-визвольних змагань в Україні кінця XVI — першої половини XVII сторіччя». Гак, у повісті «Вечір проти Івана Купала» оповідач говорить про той час, коли «більш ніж за сто років перед цим, ще за дитинства Богдана Хмельницького — наші пращури не дуже розкошували, жили більшою частиною у землянках. Не дуже було весело, коли наїдуть беззаконні ляхи. А Литва? а кримці? а весь цей заморський збрід? Га ще краще: бувало, свої, коли немає
поживи в чужій землі, навалять натовпом, та й обдирають своїх же. Дійсно лихий був час!» Починаючи з «Вечорів на хуторі поблизу Диканькн» простежується увага письменника до історичного минулого.
Уперше з’явилася і народно-героїчна тема боротьби проти унії та іноземного владарювання.
Объяснение: СДЕЛАЙ ЛУЧШИМ ОТВЕТОМ МОЛЮ ТИ МНЕ ОЧЕНЬ СИЛЬНО ПОМОЖЕШЬ!!!!
Answers & Comments
Ответ:
Великі Сорочинці — місце народження М. Гоголя. Саме тут, у скромному будиночку повітового лікаря М. Грохимовського 1 квітня 1809 року народився майбутній письменник. З Україною пов’язане не тільки дитинство Гоголя, а і його юність та зрілі роки. Чарівна природа України — це була та реальність, яка плекала його поетичний геній, схиляла до роздумів, несла в собі для художника магію й чари життя. А ще дуже добре знав і любив Микола Васильович українські народні пісні. «Ніхто глибше не зазирнув у душу народній українській пісні, ніж це зробив Гоголь. Вона оточувала його з колиски, була його атмосферою, біллю та захопленням, у ній він відкривав нескаламучену історію народу, з пісні він сам виростав…», — писав О. Г. Гончар.
З Україною тісно пов’язана й уся творчість великого письменника. Гвори митця української тематики становлять собою цікаву сторінку творчості Гоголя. Узяти хоча б твір «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Цикл написано російською, проте мова настільки насичена розмовними народними елементами, що національний колорит переданий повно і просто геніально. Письменник створив цей цикл казковим і змальовує не тільки казкові образи, а й образ усього українського народу через окремих героїв. Він знайомить світ зі своїм народом, змальовуючи його веселим, працелюбним, поетичним. Але Гоголь не ідеалізує українців, він все одно вказує на деякі недоліки ментальності, зображуючи їх гумористично та весело. При цьому він підкреслює, що й самі українці залюбки сміються із власних вад. Створенню неповторного колориту сприяє й вищезгадана казковість, бо кожному народу притаманні оригінальні вірування, і навіть коли ці вірування наївні та забобонні, вони все одно є частиною народної душі.
Уже в «Вечорах» ми побачили перехід письменника від світлої мрії («Сорочин- ський ярмарок») до тривожних роздумів про долю народу, до того, що роз’єднує людину з народом («Вечір проти Івана Купала»), веде до зради («Страшна помста»), духовної ницості («Іван Федорович Шпонька та його тітонька»). Не веселий, добродушний сміх, а таємничі, жахливі сили у повісті «Страшна помста» є джерелом драматичних, частіше трагічних поворотів у житті героїв, усього народу. Усі ці розповіді, які почув Гоголь від діда й прадіда, «дивні розповіді про старовинні роки, про гетьманщину, про наїзди запорожців, про тиранські знущання ляхів, завзяті подвиги Підкови, Півтора-Кожуха й Сагайдачного хронологічно стосуються епохи народно-визвольних змагань в Україні кінця XVI — першої половини XVII сторіччя». Гак, у повісті «Вечір проти Івана Купала» оповідач говорить про той час, коли «більш ніж за сто років перед цим, ще за дитинства Богдана Хмельницького — наші пращури не дуже розкошували, жили більшою частиною у землянках. Не дуже було весело, коли наїдуть беззаконні ляхи. А Литва? а кримці? а весь цей заморський збрід? Га ще краще: бувало, свої, коли немає
поживи в чужій землі, навалять натовпом, та й обдирають своїх же. Дійсно лихий був час!» Починаючи з «Вечорів на хуторі поблизу Диканькн» простежується увага письменника до історичного минулого.
Уперше з’явилася і народно-героїчна тема боротьби проти унії та іноземного владарювання.
Объяснение: СДЕЛАЙ ЛУЧШИМ ОТВЕТОМ МОЛЮ ТИ МНЕ ОЧЕНЬ СИЛЬНО ПОМОЖЕШЬ!!!!