"Хата" - це поезія, написана українською мовою, автором якої є Тарас Шевченко. Вона була написана у 1840 році і входить до збірки "Кобзар".

У поезії Шевченко описує хату, в якій живе український селянин. Хата представляє собою невеликий будинок, зведений із зрубаних брусків та земляного замазу. Вікна в хаті - маленькі, з кришталевими годинниками, двері - теж невеликі, більшість будинку займає піч, над якою хочеться сісти та зігрітися. У хаті холодно, бо ніколи не було грошей на гарячий шматок буряка.

Поезія "Хата" має глибокий зміст. Вона не лише описує житло українського селянина, а й відображає його бідний та важкий життєвий шлях. Велика частина населення України в XIX столітті мала саме такий житловий стандарт. Але заклик поезії полягає в тому, щоб не виненщувати бідність та важке життя, а зробити все можливе, щоб поліпшити своє життя та життя всієї країни. Образ хати виступає значущим символом заповідей Тараса Шевченка про бідну, але чесну та гідну працю народу.