Галицько-Волинське князівство та Золота Орда мали складні взаємовідносини в XIII-XIV століттях. З одного боку, князівство платило дань Орді та підписувало з нею мирні договори, щоб уникнути нападу. З іншого боку, були періоди війни та конфліктів між князівством та Ордою.

У 1245 році Галицько-Волинський князь Данило Романович прийняв у себе на державному рівні послів Золотої Орди та підписав з нею договір про взаємовідносини, у якому визнавав себе васалом хана. У 1253 році князівство оплатило першу дань Орді.

Проте в 1260 році Золота Орда вторглася до князівства і знищила його столицю - Галич. Згодом князівство стало залежним від Орди і було змушене віддавати їй значні суми як данину. У 1323 році князь Лев ІІ знову змушений був оплатити велику суму грошей, щоб уникнути нападу Орди на князівство.

Після вбивства хана Узбека у 1341 році Золота Орда розпалася на окремі ханства, що дало змогу князівству вести менш обтяжливу політику щодо Орди. У 1349 році князівство взяло участь у війні проти Орди разом з Литовським князівством, проте не отримало військової підтримки від Польщі та було змушене укласти мир з Ордою.

Ответ:

Галицько-Волинське князівство та Золота Орда підтримували взаємовідносини - інколи дружні, а інколи ворожі. На початку XIII століття Батий, вождь Золотої Орди, склав відносно мирне та дружнє об'єднання з Руською землею, в яку входило Галицько-Волинське князівство. Тому Галицько-Волинська земля платила податок із незалежності, що дозволяло укладати торговельні угоди з містами Золотої Орди та розвивати свою економіку. Але після смерті князя Данила Романовича, який був одним з головних союзників Золотої Орди, відбувся розпад союзу між Галицько-Волинським князівством та Золотою Ордою. Внаслідок цього відбулося кілька воєнних конфліктів між сторонами в XIV столітті, на яких Золота Орда переважно вигравала. Однак, не зважаючи на це, у відносинах із Галицько-Волинським князівством, Золота Орда все ще відчувала вплив галицько-волинської культури.