З часу утворення Речі Посполитої на її величезних просторах переплітались і взаємодіяли різні культури: польська, руська, литовська. До того ж, на ці багаті й різноманітні культури справляли вплив зразки архітектури, живопису, ремесла, одягу із Заходу і Сходу. Все це в XVII ст. втілилося в оригінальні форми "сарматського" бароко
Поняттям "сарматизм" визначаються ідеали, визнані цінності, стиль життя і звичаї польської шляхти XVII ст. Подібно до жителів інших країн Європи того часу, поляки шукали своє історичне коріння. Вони вірили хронікам XV і XVI ст., що їхніми предками було войовниче плем'я сарматів, від яких (а також від стародавніх римлян) польська шляхта успадкувала закони і звичаї, що гарантували свободу і рівність громадян (під громадянами шляхта розуміла лише себе). Ідеали громадянських чеснот і зразки поведінки республіканського Риму шляхта поєднала з дворянськими традиціями, елементами рицарської культури, релігійністю, а також із пристрастю до розкоші й прагненням жити "на широку ногу".
З часом, особливо під впливом нескінченних воєн XVII ст. з протестантськими народами (шведами і бранденбуржцями), з православними (росіянами й українськими козаками), з мусульманами (турками і татарами), "сарматизм" й "польськість" ототожнюються з католицизмом, а захист римсько-католицької церкви - з особливим значенням Польщі в історії Європи. Звідси випливали такі характерні для "сарматизму" риси, як панування латини, що поступово ставала другою мовою жителів Речі Посполитої, а також почуття власної вищості над культурами сусідніх країн і народів.
У суспільному й культурному житті Польщі важливе місце посідали література, театр, музика, образотворче мистецтво. Через них оточення короля Станіслава Понятовського пропагувало просвітницькі ідеї і підтримувало реформи Письменники другої половини XVIII ст., прихильники провідного на той час у Польщі літературного напряму - просвітницького класицизму - Ігнацій Красицький, Францишек Богомолець, Юліан Урсин Німцевич - у своїх поемах і сатиричних творах викривали людські вади й погані вчинки, утверджуючи повагу до простої й порядної людини.
Важливим центром культурного й мистецького життя був маєток князів Чарторийських у Пулавах. Магнати запрошували до себе композиторів, поетів, архітекторів, художників, протегували й допомагали їм. Чудовою пам'яткою архітектури тих часів є палац у Лазенках - літня резиденція Станіслава Августа, побудована в стилі класицизму. У 90-х роках створює свої перші полонези видатний польський композитор і патріот, автор національного гімну Міхал Клеофас Огінський (1765-1833).
Answers & Comments
Відповідь:
З часу утворення Речі Посполитої на її величезних просторах переплітались і взаємодіяли різні культури: польська, руська, литовська. До того ж, на ці багаті й різноманітні культури справляли вплив зразки архітектури, живопису, ремесла, одягу із Заходу і Сходу. Все це в XVII ст. втілилося в оригінальні форми "сарматського" бароко
Поняттям "сарматизм" визначаються ідеали, визнані цінності, стиль життя і звичаї польської шляхти XVII ст. Подібно до жителів інших країн Європи того часу, поляки шукали своє історичне коріння. Вони вірили хронікам XV і XVI ст., що їхніми предками було войовниче плем'я сарматів, від яких (а також від стародавніх римлян) польська шляхта успадкувала закони і звичаї, що гарантували свободу і рівність громадян (під громадянами шляхта розуміла лише себе). Ідеали громадянських чеснот і зразки поведінки республіканського Риму шляхта поєднала з дворянськими традиціями, елементами рицарської культури, релігійністю, а також із пристрастю до розкоші й прагненням жити "на широку ногу".
З часом, особливо під впливом нескінченних воєн XVII ст. з протестантськими народами (шведами і бранденбуржцями), з православними (росіянами й українськими козаками), з мусульманами (турками і татарами), "сарматизм" й "польськість" ототожнюються з католицизмом, а захист римсько-католицької церкви - з особливим значенням Польщі в історії Європи. Звідси випливали такі характерні для "сарматизму" риси, як панування латини, що поступово ставала другою мовою жителів Речі Посполитої, а також почуття власної вищості над культурами сусідніх країн і народів.
У суспільному й культурному житті Польщі важливе місце посідали література, театр, музика, образотворче мистецтво. Через них оточення короля Станіслава Понятовського пропагувало просвітницькі ідеї і підтримувало реформи Письменники другої половини XVIII ст., прихильники провідного на той час у Польщі літературного напряму - просвітницького класицизму - Ігнацій Красицький, Францишек Богомолець, Юліан Урсин Німцевич - у своїх поемах і сатиричних творах викривали людські вади й погані вчинки, утверджуючи повагу до простої й порядної людини.
Важливим центром культурного й мистецького життя був маєток князів Чарторийських у Пулавах. Магнати запрошували до себе композиторів, поетів, архітекторів, художників, протегували й допомагали їм. Чудовою пам'яткою архітектури тих часів є палац у Лазенках - літня резиденція Станіслава Августа, побудована в стилі класицизму. У 90-х роках створює свої перші полонези видатний польський композитор і патріот, автор національного гімну Міхал Клеофас Огінський (1765-1833).