Ответ:

Цей афоризм можна розуміти на різних рівнях. Але загалом, він говорить про те, що митець не повинен бути обмежений етичними нормами або очікуваннями. Він має право виражати свої власні ідеї та переживання в своїй творчості, незалежно від того, чи вважається це "етичним" або "неморальним". Іншими словами, митець має волю виражати свої естетичні уподобання, які можуть суперечити загальній етиці суспільства, і це не повинно обмежувати його творчість. З іншого боку, афоризм також може означати, що коли митець дуже зосереджується на етиці, то це може призвести до того, що його творчість стане занадто стерильною і манірною. Таким чином, митець повинен бути вільним виразити свої власні уподобання, інакше його творчість може стати неправдивою та нудною.

Відповідь:

Цей афоризм можна розуміти таким чином, що митець не повинен бути обмежений етичними стандартами в своїй творчій діяльності. Його творчість повинна бути вільною від будь-яких обмежень і заборон, створених соціальними нормами і мораллю. Примус наслідувати етичні уподобання може призвести до стильної манірності, що знову ж таки обмежує творчу волю митця. Тому, щоб творчість була дійсно автентичною, митець повинен бути вільним від будь-яких зовнішніх обмежень.