Вавилонська вежа – це по суті унікальне явище в історії людства. Сама ж архітектурна споруда згадується за часів правління царя Вавилону Навуходносора ІІ, в тім чи воно є правдивим, чи існують насправді незаперечні факти щодо цього, спробуємо розібратися.

У текстах Біблії, особливо ж в одній із її частин – Старому Завіті, книзі Буття описується подія будівництва Вавилонської вежі, використання відповідних матеріалів майстрами. Проте не має жодної згадки з наказу кого проводилося дане будівництво і з якою метою. Згідно наукових досліджень на землях Месопотамії, по берегам річки Тигр та Євфрат біля 5500 років до нашої ери виникли такі держави як Шумер та Аккад. В містах жили войовничі народи, які створили першу писемність і унікальні кам’яні ступеневі споруди – зікурати, котрі досягали висоти до дев’яносто метрів. Споруди слугували святилищами для місцевого бога з розташованим вгорі храмом.

Самим великим був зікурат Етімінакі у Вавилоні при царі Навуходоносорі ІІ, що можна вважати прототипом Вавилонської вежі. У перекладі з вавилонської слово «етімінакі» означало – будинок основи неба та землі. У Біблії Вавилонська вежа є символом людської зарозумілості і гордині. Наука говорить про історика Геродота, який був очевидцем цієї прекрасної архітектурної споруди, що за його словами досягала висоти – до 90 метрів.

Німецькому науковцю Кольдевею вдалося виявити унікальні знахідки, але знайти сліди Вавилонської вежі йому не вдалося. Ним було помічено як місцевими жителями переноситься цегла з одного місця, що навело думку вченого, що вежа може розташовуватися саме на цьому місці. Сучасні науковці теж намагалися зробити спробу виявлення біблійного феномену на території Іраку, в тім безуспішно.

Зрозуміло, що Кольдевей був близький до розгадки, здійснивши наукове відкриття, котре змусило подивитися на нього увесь європейський світ зовсім по-іншому. Доктором археології Ервером Кіло вказується на знайдену 1913 року глиняну табличку і написом на ній, придбану музеєм Лувру. Науковець доводить, що зікурат співпадає з тим, що побудований в період нового Вавилону. Одна з цих таблиць вказує на розміри Вавилонської вежі. На далі залишається загадка про вежу. Вході співставлення фактів з’ясувалося: вказана споруда на стелі, досліджена англійським науковцем Ендрю Джорчем відповідала Вавилонській вежі.

Стела містила зображення зікурата, архітектора, завдяки якому відбувалися будівельні роботи. Оскільки деревини не було, використовували стійкий матеріал – бітум (смола, асфальт). Стверджується, що Вавилонська вежа будувалася вавилонським царем Навуходоносором ІІ, ім’я якого згадується у Біблії. 486 року до нашої ери в результаті персидського завоювання відбулося зруйнування Вавилонської вежі.

Вавилонська вежа – одна із величніших споруд, створених за цілу історію людства, справжній витвір архітектурного мистецтва, що демонструю високу культуру того часу та неабияку майстерність. Саме тому вона має історично важливе значення для науки і духовне – віруючої людини. Це поєднання божественного із земним світом. Сьогодні це унікальне для науки і релігії явище становить неоцінений внесок цивілізації в історичному поступі людства.