Транспорт генів зазвичай здійснюється за допомогою векторів, які можуть бути природніми або штучними. Природні вектори включають в себе віруси, які передають гени між клітинами під час інфекції, та бактеріофаги, які передають гени між бактеріями. Штучні вектори включають плазміди, які можуть бути перенесені з однієї клітини до іншої.
Плазміди є невеликими коловими молекулами ДНК, які можуть переносити гени між клітинами. Вони зазвичай зустрічаються в бактеріях, але їх можна також використовувати як вектори для передачі генетичної інформації до інших типів клітин, наприклад, до клітин рослин або тварин.
Схема введення генів може відрізнятися в залежності від типу вектора та клітини-реципієнта. Нижче наведено загальну схему введення генів за допомогою плазмідного вектора в клітину бактерії:
1. Ізолювання плазмідного вектора та вставка гену, який потрібно ввести.
2. Трансформація клітини бактерії, що означає введення плазмідного вектора з геном до клітини.
3. Розвиток клітини бактерії, який зазвичай здійснюється в спеціальних умовах, щоб забезпечити виживання клітин, що містять ген.
4. Експресія гена, тобто створення білка зі вставленого гену.
Залежно від типу клітини-реципієнта та використовуваного вектора можуть використовуватися різні методи введення генів, наприклад, електропорація.
Answers & Comments
Ответ:
Транспорт генів зазвичай здійснюється за допомогою векторів, які можуть бути природніми або штучними. Природні вектори включають в себе віруси, які передають гени між клітинами під час інфекції, та бактеріофаги, які передають гени між бактеріями. Штучні вектори включають плазміди, які можуть бути перенесені з однієї клітини до іншої.
Плазміди є невеликими коловими молекулами ДНК, які можуть переносити гени між клітинами. Вони зазвичай зустрічаються в бактеріях, але їх можна також використовувати як вектори для передачі генетичної інформації до інших типів клітин, наприклад, до клітин рослин або тварин.
Схема введення генів може відрізнятися в залежності від типу вектора та клітини-реципієнта. Нижче наведено загальну схему введення генів за допомогою плазмідного вектора в клітину бактерії:
1. Ізолювання плазмідного вектора та вставка гену, який потрібно ввести.
2. Трансформація клітини бактерії, що означає введення плазмідного вектора з геном до клітини.
3. Розвиток клітини бактерії, який зазвичай здійснюється в спеціальних умовах, щоб забезпечити виживання клітин, що містять ген.
4. Експресія гена, тобто створення білка зі вставленого гену.
Залежно від типу клітини-реципієнта та використовуваного вектора можуть використовуватися різні методи введення генів, наприклад, електропорація.