Художній практиці відомі різні види синтезу мистецтв, які розвивалися, починаючи з давніх цивілізацій. Конструктивною основою синтезу візуальних мистецтв часто стає архітектура.
Єдність архітектури, скульптури й монументального живопису яскраво виявилася в стародавніх культурах народів Європи, Азії, Латинської Америки. Ритм і масштаб скульптурних елементів (статуї, рельєфи) суттєво впливають на сприйняття архітектурного ансамблю, надаючи додаткової експресії та художньої виразовості. Значного розквіту синтез візуальних мистецтв досягає у Стародавньому Єгипті, в античній Греції та Римі. Прикладом є Акрополь в Афінах — архітектурний ансамбль, у якому гармонійно поєдналися зразки зодчества, скульптури та живопису. Слово «акрополь» означає «вершина міста». На вершині Акрополя розташовані знамениті античні храми. Митці античності розміщували на будівлях скульптури богів і героїв у вигляді людських фігур — чоловічих (атланти) і жіночих (каріатиди). У середньовічних соборах і світських будівлях Європи скульптури розміщували в екстер’єрах та інтер’єрах.
Неподалік від європейської столиці — Брюсселю у місті Левен на головній площі розташована старовинна ратуша. Цей архітектурний шедевр створює враження суцільного кам’яного мережива. Ратуша є унікальним зразком гармонійного поєднання архітектури, скульптури та декоративного мистецтва. Фасад і башти споруди прикрашають понад 200 скульптур людей, які так чи інакше пов’язані з історією та культурою країни і міста. Стіни, кутові башти, шпилі дахів, лиштви вікон вишукано декоровані й утворюють єдину орнаментально-пластичну композицію, створену видатними майстрами-різьбярами по каменю. Сучасна художня практика шукає нові форми взаємодії мистецтв. Блискучим втіленням цієї ідеї став ансамбль Київського академічного театру ляльок (проект розробив архітектор Віталій Юдін). Триповерхова будівля у формі казкового замку зі шпилями розташована на пагорбі. Ландшафт також оформлено в казковому стилі: веселі клумби, сходи, фонтани, скульптури. На поверхах театру і на території навколо «оселилися» чарівні герої казок і мультфільмів, дивовижні метелики, тигри та дракони. В інтер’єрах — розписи сценок з улюбленими казковими персонажами в українському національному вбранні. Цікавим прикладом зв’язку елементів архітектури, скульптури (рельєфу) і декоративного мистецтва є керамічне панно української майстрині Віри Томашевської. За жанром рельєфна композиція належить до різновиду декоративного мистецтва. За тематикою вона відображає архітектуру, створюючи яскравий і лаконічний образ міста. Але зображення архітектури не реалістичне, а стилізоване, що притаманне декоративному мистецтву. Як вам уже відомо, стилізація в декоративному мистецтві здійснюється через спрощення форми та кольору. Вузенькі міські будиночки (переважно дво- і триповерхові) з червоними або помаранчевими дахами чудернацьких форм зображено в теплій кольоровій гамі. Колірний контраст складає холодний колорит міського простору (сині й бірюзові акценти). Цілісності й виразності композиція набуває завдяки ритму прямих і звивистих ліній, лаконічних деталей.
Answers & Comments
Відповідь:
Художній практиці відомі різні види синтезу мистецтв, які розвивалися, починаючи з давніх цивілізацій. Конструктивною основою синтезу візуальних мистецтв часто стає архітектура.
Єдність архітектури, скульптури й монументального живопису яскраво виявилася в стародавніх культурах народів Європи, Азії, Латинської Америки. Ритм і масштаб скульптурних елементів (статуї, рельєфи) суттєво впливають на сприйняття архітектурного ансамблю, надаючи додаткової експресії та художньої виразовості. Значного розквіту синтез візуальних мистецтв досягає у Стародавньому Єгипті, в античній Греції та Римі. Прикладом є Акрополь в Афінах — архітектурний ансамбль, у якому гармонійно поєдналися зразки зодчества, скульптури та живопису. Слово «акрополь» означає «вершина міста». На вершині Акрополя розташовані знамениті античні храми. Митці античності розміщували на будівлях скульптури богів і героїв у вигляді людських фігур — чоловічих (атланти) і жіночих (каріатиди). У середньовічних соборах і світських будівлях Європи скульптури розміщували в екстер’єрах та інтер’єрах.
Неподалік від європейської столиці — Брюсселю у місті Левен на головній площі розташована старовинна ратуша. Цей архітектурний шедевр створює враження суцільного кам’яного мережива. Ратуша є унікальним зразком гармонійного поєднання архітектури, скульптури та декоративного мистецтва. Фасад і башти споруди прикрашають понад 200 скульптур людей, які так чи інакше пов’язані з історією та культурою країни і міста. Стіни, кутові башти, шпилі дахів, лиштви вікон вишукано декоровані й утворюють єдину орнаментально-пластичну композицію, створену видатними майстрами-різьбярами по каменю. Сучасна художня практика шукає нові форми взаємодії мистецтв. Блискучим втіленням цієї ідеї став ансамбль Київського академічного театру ляльок (проект розробив архітектор Віталій Юдін). Триповерхова будівля у формі казкового замку зі шпилями розташована на пагорбі. Ландшафт також оформлено в казковому стилі: веселі клумби, сходи, фонтани, скульптури. На поверхах театру і на території навколо «оселилися» чарівні герої казок і мультфільмів, дивовижні метелики, тигри та дракони. В інтер’єрах — розписи сценок з улюбленими казковими персонажами в українському національному вбранні. Цікавим прикладом зв’язку елементів архітектури, скульптури (рельєфу) і декоративного мистецтва є керамічне панно української майстрині Віри Томашевської. За жанром рельєфна композиція належить до різновиду декоративного мистецтва. За тематикою вона відображає архітектуру, створюючи яскравий і лаконічний образ міста. Але зображення архітектури не реалістичне, а стилізоване, що притаманне декоративному мистецтву. Як вам уже відомо, стилізація в декоративному мистецтві здійснюється через спрощення форми та кольору. Вузенькі міські будиночки (переважно дво- і триповерхові) з червоними або помаранчевими дахами чудернацьких форм зображено в теплій кольоровій гамі. Колірний контраст складає холодний колорит міського простору (сині й бірюзові акценти). Цілісності й виразності композиція набуває завдяки ритму прямих і звивистих ліній, лаконічних деталей.
Пояснення: