Цей сад на гірському (узгодж., прикм.) схилі творили не тільки розлогі (узгодж., прикм.) яблуні а й зовсім молоденькі (узгодж., прикм.) яблуньки. Її вабили пахощі чебрецю, сонячні (узгодж., прикм.) зайчики на вузьких покручених (дієприкм.) лісових (узгодж., прикм.) стежках. Усі звірі, усі лісові (узгодж., прикм.) птахи були в нього на послузі. Звідти беруть початок бурхливі гірські (узгодж., прикм.) ріки й річечки, що несуть у долини воду, вологу, напувають сади й поля. Позаздриш долі берези, верби, явора, калини, що зеленіють у людській (узгодж., прикм.) пам"яті. Таємниця жила в тополиній (узгодж.  прикм.) душі і ніколи її не убувало, не меншало. Хочется вірити в те, що тополя навесні світитимется пташиними (узгодж., прикм.) піснями.