Наприкінці XV — на початку XVI ст. Німеччина була складовою частиною Священної Римської імперії, до назви якої тоді додали слова “німецької нації”. Окрім Німеччини, до її складу входили землі сучасних Нідерландів, Бельгії, Австрії, Чехії, Французької Бургундії, частина Італії та інші території.

Священна Римська імперія була політично роздробленою країною, що складалася з багатьох великих і малих, світських і церковних володінь. Оголював Німеччину виборний король, котрий міг коронуватися як імператор. Обирався імператор: на зборах курфюрстів (князів виборців). Починаючи з 1438 р. і до 1806 р. імператори обиралися з родини Габсбургів