Девіз уроку – слова О. Авраменка: «Шануйте себе, дбаючи про чистоту своєї мови».
І. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. (Перед виконанням практичних завдань повторіть вивчений теоретичний матеріал з теми «Лексикологія. Фразеологія»
( Параграфи 8 – 17). Всі завдання виконуйте письмово, уважно читаючи завдання до кожного з них.
1. Вправа «Так-ні»( прочитайте питання, давши письмово відповідь «Так» чи «Ні»)
1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів .
2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені.
3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів
4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова
5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові
6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії
7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії
8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови
9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні
10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень .
11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом
12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику
13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів.
2. Робота на картках.
Картка 1
До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення.
Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.
Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.
Картка 2
До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення.
Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.
Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.
ІІ. Удосконалення вмінь і навичок з теми.
1. Реконтрукція.
Замініть виділені в реченнях слова власне україн¬ськими.
За потребою користуйтеся довідкою.
1. Дівчинка хвалилася новим голубим платтям.
2. Він не хотів гратися з дітьми, бо ті насміхалися з його веснянок.
3. Донька десь затрималася, і мати почала тривожитися.
4. За горизонтом верби і то¬полі.
Слова для довідки. Бавитися, баритися, бентежити, виднокіл, ластовиння, хизуватися.
2. Вибірково-розподільча робота.
Випишіть застарілі слова, неологізми, розподіліть у 3 стовпчики – архаїзми, історизми, неологізми.
1. На голові у жінки був високий очіпок.
2. Не створюйте та не розсилайте спам.
3. Устами дитини глаголить істина.
4. Листя падає – осінь листопадує.
5. Ми сім’єю ходили грати в боулінг.
6. Крикнув цар на свої гайдуки.
7. Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась.
8. Роззули козака із чобіт у постоли.
ІІІ. Домашнє завдання.
Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики.
Приклад Група лексики
1 канхвета, діжурний, канєшно, укусний А діалектні слова
2 діагноз, рецепт, ліки, хвороба Б загальновживана лексика
3 підмет, косинус, меридіан, цитоплазма В просторічні слова
4 файний, бараболя, когут, легінь Г професіоналізми
5 протокол, угода, розпорядження, заява Ґ слова-терміни
6 вода, рука, зелений, брат Д офіційно-ділова лексика

4. Синтаксичний розбір речення.
Прочитайте гумористичну розповідь про Петю Мимовуха, знайдіть і підкресліть фразеологізми, з’ясуйте(усно) їхнє значення. Випишіть третє речення, виконайте його синтаксичний розбір (підкресліть граматичну основу речення, другорядні члени речення, напишіть характеристику речення: розпов., неокл. І т д).
Як у першій чверті Петя Мимовух цілі дні ловив старанно в класі мух. У другій чверті й мух не стало. Не зівав, цілу чверть ловив наш Петя гав.У третій майже й на уроки не ходив, бо на вулиці він витрішки ловив. А в четвертій він потилицю вже чуха, жде він іспитів, неначе віл обуха (Д.Білоус).