Відповідь:

Мистецтво, художнє слово  сьогодні, як ніколи, має велику силу виховного впливу. Художнє слово  – це виховання розуму і виховання серця; це розвиток логічного і  образного мислення; це формування раціонального і емоційночуттєвого.На виключні виховні можливості мистецтва вказував у своїх  працях художник і педагог Б.М. Неменський: «Ніщо, крім мистецтва, не  здатне відтворити чуттєвий досвід багатьох поколінь. Твір мистецтва  може передати приниження раба чи біль старої самотності і залишитися  при цьому молодою людиною теперішнього часу. Тому саме такий  вплив мистецтва формує душу, збагачує людський особистий досвід  велетенським досвідом людства»

Крім того, загальнокультурний розвиток характеризується і

розвитком літературного процесу. Письменники і їх твори не менше

сприяють освіті, розвитку свідомості і інтелекту, ніж вчені та їх

дослідження. Існує думка, що художній твір може виконати і функцію

наукового дослідження (П.В. Копнін). Так, наприклад, рахується, що

Л. Толстой у романі «Війна і мир» показав хід війни точніше, ніж

історики того часу. Відомо, що Ф. Енгельс називав Оноре де Бальзака

доктором соціальних наук. Він вважав, що для вивчення економічних

відносин буржуазного суспільства «Людська комедія» дала йому

більше, ніж книги усіх буржуазних спеціалістів – істориків,

економістів, статистиків, разом взятих. Більше того, Оноре де Бальзак

знав про характери людей більше, ніж вся наука психологія на початку

ХХ століття . Всім відомі великої сили психологічні романи

Ф. Достоєвського, енциклопедією життя можна назвати оповідання

А. Чехова тощо. Отже, «художня література має особливо гнучкий

зв'язок з філософією, психологією, взагалі, наукою та іншими формами  суспільної свідомості»

Таким чином, література, як і наука, здатна існувати лише в

поєднанні образотворчого і умоглядного, конкретного і абстрактного,

логічного і ірраціонального. Недарма ще Гегель в одній із своїх

знаменитих лекцій наполягав на взаємодоповнюваності науки і

мистецтва.