Відповідь:

Пояснення:І Весна йому теж здається дівчиною, але коли висілка живе на хмарі, то восени ходить по землі. (М. Стельмах).

Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич, і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога. (М. Коцюбинський).

Поїхали лісом, який навіть цього ясного серпневого дня дедалі темнішав, перепиняв дорогу гущавинами, чагарями, а проте здавалося, що він поволі оживає, ворушиться людськими тінями, що тут із-за кожного дерева, із-за найменшого кущика на них дивляться чиїсь пильні очі? (В. Шкляр).

Завіяло ж за ці дні заметільно і коли є слід на снігу, то тільки звірини. (М. Стельмах).

Де на круті й високі хвилі ударять звечора дощі, там ходять хмари посивілі і глоду хиляться кущі. (А. Малишко).

А коли буря вщухла і в затишші виразнішими стали пискливі голосочки снігурів і синиць, повалив густий лапатий сніг. (М. Олійник).