Verified answer

Ответ:

У поемі "Кавказ" Тарас Шевченко таврує кріпацтво й кріпосників у кількох епізодах. Одним з найбільш відомих є епізод з описом торговців людьми, які продавали українських кріпаків до Кавказької області:

"Продають своїх навіки,

І живіть до злого часу,

Мов на турицькій базарі,

Продали їх на чужині" (рядки 191-194).

У іншому епізоді, що описує працю кріпаків на панщині, автор використовує прискіпливі деталі, щоб показати тяготи, які припадають на долю кріпаків:

"На кістяній постелі без подушки і ковдри,

Лежать і не зійдуть, поки не сходить зорі" (рядки 72-73).

У третьому епізоді автор описує знущання кріпосників над кріпаками, що відбуваються на панщині:

"Тут над кріпаками тихо сміються,

З сміху лунає від гайворонів крик,

Та в роті і думки гидоту несуться,

І на все добре глухе їм ухо, й окій" (рядки 75-78).

Ці епізоди показують глибоке занепадання суспільства та бездуховність кріпосників, які готові знущатися над своїми підлеглими власними ганебними поривами.