Поняття про античність, її хронологічні межі,основні етапи,роди і жанри античної літератури.
Answers & Comments
gleon4ik2190
Поняття «античність» у широкому сенсі означає період історії від VIII ст. до н. е. до VI ст. н. е. в регіоні Середземного моря. У вузькому сенсі античність — це сукупність надбань давніх греків і римлян, яка стала фундаментом європейської культури. Мистецтво й література Стародавньої Греції (її ще називають Елладою) та Стародавнього Риму є складниками античності.
Людина посідає центральне місце у творах античного мистецтва. Для давніх митців особистість була носієм розуму й гармонії. Вони утверджували її цінність, вірили у великі можливості для досягнення досконалості.
Антична література представлена всіма трьома літературними родами — епосом, лірикою та драмою. Їх уперше описав у своїй праці «Поетика» давньогрецький мислитель Арістотель.
Давньогрецька література (найдавніша) створювалася давньогрецькою мовою, а її появі передував тривалий період розвитку фольклору та міфології. Найдавніші пам'ятки, що дійшли до нас, датовані VIII-VII ст. до н. е. Це героїчний епос — поеми «Іліада» й «Одіссея», авторство яких приписують легендарному співцю Гомеру. У цей же час зароджується дидактичний епос (Гесіод), у VI ст. до н. е. — жанр байки (Езоп). У VII ст. до н. е. з'являється давньогрецька лірика (Тіртей, Алкей). З V ст. до н. е. розвивається драма (Есхіл та ін.).
Давньоримська література, використавши здобутки давньогрецької, розпочала свій відлік з III ст. до н. е., створювалася латиною. Героїчний епос представлений поемою «Енеїда» Вергілія. Жанр байки в давньоримську літературу ввів Федр. Сатиричні жанри представлені епіграмами Марціала, сатирами Ювенала. Значного розвитку набула римська історіографія (Юлій Цезар, Корнелій Таціт, Тіт Лівій). Розмаїття ліричних жанрів знаходимо у творчості Овідія та Горація.
Answers & Comments
Людина посідає центральне місце у творах античного мистецтва. Для давніх митців особистість була носієм розуму й гармонії. Вони утверджували її цінність, вірили у великі можливості для досягнення досконалості.
Антична література представлена всіма трьома літературними родами — епосом, лірикою та драмою. Їх уперше описав у своїй праці «Поетика» давньогрецький мислитель Арістотель.
Давньогрецька література (найдавніша) створювалася давньогрецькою мовою, а її появі передував тривалий період розвитку фольклору та міфології. Найдавніші пам'ятки, що дійшли до нас, датовані VIII-VII ст. до н. е. Це героїчний епос — поеми «Іліада» й «Одіссея», авторство яких приписують легендарному співцю Гомеру. У цей же час зароджується дидактичний епос (Гесіод), у VI ст. до н. е. — жанр байки (Езоп). У VII ст. до н. е. з'являється давньогрецька лірика (Тіртей, Алкей). З V ст. до н. е. розвивається драма (Есхіл та ін.).
Давньоримська література, використавши здобутки давньогрецької, розпочала свій відлік з III ст. до н. е., створювалася латиною. Героїчний епос представлений поемою «Енеїда» Вергілія. Жанр байки в давньоримську літературу ввів Федр. Сатиричні жанри представлені епіграмами Марціала, сатирами Ювенала. Значного розвитку набула римська історіографія (Юлій Цезар, Корнелій Таціт, Тіт Лівій). Розмаїття ліричних жанрів знаходимо у творчості Овідія та Горація.