Закон стояв на сторожі приватної власності: за крадіжку майна, раба чи рабині карали на смерть. Сувора кара чекала тих, хто недбало ставився до виконання своїх професійних обов’язків: укріплення дамб, каналів тощо. Якщо будівельник погано збудує будинок, що потім завалиться і когось уб’є, наприклад, сина господаря, то за це треба вбити сина будівельника. Хлібороб, із чиєї вини стався прорив греблі, через що було затоплено чужі поля, мав відшкодувати збитки всім сусідам. А якщо збитки були такі великі, що у винного бракувало коштів, то продавали усе його майно і навіть його самого, а гроші роздавали потерпілим.