Ответ:

Складні та складені форми майбутнього часу утворюються лише від другого дієслова в парі дієслів (інфінітиву) через так званий "простір інфінітива." Це правило поширене в деяких слов'янських мовах, таких як українська, польська, білоруська тощо. Перший дієслово в парі вживається у формі невизначеного майбутнього часу, а друге дієслово у формі інфінітива.

Приклади на українській мові:

1. Я буду читати (складена форма) книгу. ("читати" - друге дієслово)

2. Ми почнемо писати (складена форма) листа. ("писати" - друге дієслово)

Такий підхід дозволяє утворювати складні і складені форми для різних дій та дієслів, які вказують на послідовність подій в майбутньому.

Объяснение:

))

Українська мова має два способи утворення складних і складених форм майбутнього часу: дієслово + інфінітив і дієслово + прийменник + інфінітив.

Спосіб утворення складних та складених форм майбутнього часу від другого дієслова (наприклад, "брати") пов'язаний з використанням прийменника "би" (або "б"), який додається до інфінітива другого дієслова.

Ось приклади:

Складна форма майбутнього часу:

Я буду брати.

Ти будеш брати.

Він/вона/воно буде брати.

Ми будете брати.

Ви будете брати.

Вони будуть брати.

Складена форма майбутнього часу:

Я маю брати.

Ти маєш брати.

Він/вона/воно має брати.

Ми маємо брати.

Ви маєте брати.

Вони мають брати.

При цьому, дієслово "брати" може бути змінено відповідно до особи та числа, а прийменник "би" додається до інфінітива дієслова, утворюючи складну та складену форму майбутнього часу.