Це було восени сорок третього року. Настало звільнення від німців . Мати хлопчика напекла ячних пампушок і казала іди на станцію и продай солдатом прийшов хлопчик на станцію він заліз у вагон запитав солдат по скільки пампушки він мовчав не знав що відповісти хлопчику стало соромно люди на фронт йдуть завтра можуть їх вбити а він продає пампушки хлопчик сказав що ні беріть безкоштовно солдат взяв із кошика пампушку і відкусив і дивиться на ноги хлопчика у цю мить пролунав паровозний свисток солдат ухопив кошик втиснув хлопчика з вагона хлопчик взяв кошик пішов до дому він почув що кошик не порожній він подумав що не всі розібрали пампушки хлопчик подивився в кошик а там два зошита й чотири олівця а під зошитом солдатські черевики хлопчик носив ті черевики аж до шостого класу він не пам'ятає в житті такі тепли черевики . На мою думку поступок цього хлопчика вразив мене тим що він виявив співчуття та внутрішню силу які важливі для кожної людини й він свідчить про його розуміння важливості, що роблять військові на фронті. Мені подобається позиція хлопчика, та я також притримуюся позиції що важливо не тільки дбати про свої інтереси але й про допомогу і підтримку інших людей

ПЛАН пж I. Вступ.

II. Основна частина.

1.

2.

3.

III. Закінчення.