Феодальна роздробленість Київської держави, постійна загроза з боку Золотої Орди, внутрішня боротьба між князем та боярством у Галицько-Волинському князівстві призвело до захоплення українських земель феодалами Польщі, Литви, Молдавії, Угорщини, Кримського ханства і Туреччини.
У XІV ст. Україна переживала період політичного, економічного і культурного спаду. Тоді ж почався період піднесення в розвитку її сусідів – Литви, Польщі, Московського царства.
Внаслідок розпаду племінного і зародження феодального суспільства, а також об’єднання войовничих, відсталих язичницьких племен у XІІІ ст. утворилася Литовська держава зі столицею у Вільнюсі. Вона рішуче протистояла нападам з боку Лівонського і Тевтонського орденів лицарів-хрестоносців. Значно зміцнилася Литовська держава при великому князеві Гедиміні (1316 – 1341 рр.). М. Грушевський вказує, що «… за часів Гедиміна литовська окупаційна політика в руських землях була сильно розвинена. Литовський уряд свідомо вступив на дорогу збирання руських земель. Гедимін сам титулував себе «королем литовським і руським», а його син і наступник Ольгерд заявляв своє переконання, що всі руські землі мають до нього належати»
Answers & Comments
Феодальна роздробленість Київської держави, постійна загроза з боку Золотої Орди, внутрішня боротьба між князем та боярством у Галицько-Волинському князівстві призвело до захоплення українських земель феодалами Польщі, Литви, Молдавії, Угорщини, Кримського ханства і Туреччини.
У XІV ст. Україна переживала період політичного, економічного і культурного спаду. Тоді ж почався період піднесення в розвитку її сусідів – Литви, Польщі, Московського царства.
Внаслідок розпаду племінного і зародження феодального суспільства, а також об’єднання войовничих, відсталих язичницьких племен у XІІІ ст. утворилася Литовська держава зі столицею у Вільнюсі. Вона рішуче протистояла нападам з боку Лівонського і Тевтонського орденів лицарів-хрестоносців. Значно зміцнилася Литовська держава при великому князеві Гедиміні (1316 – 1341 рр.). М. Грушевський вказує, що «… за часів Гедиміна литовська окупаційна політика в руських землях була сильно розвинена. Литовський уряд свідомо вступив на дорогу збирання руських земель. Гедимін сам титулував себе «королем литовським і руським», а його син і наступник Ольгерд заявляв своє переконання, що всі руські землі мають до нього належати»