На формування філософських поглядів Тейяра де Шарден ще в молоді роки вплинула праця А. Бергсона «Творча еволюція».

Намагався розбудувати нову теологію, суголосну сучасній науці, всупереч панівному томізму. Автор концепції, що об’єднала ідею еволюції космосу й Всесвіту з християнським віровченням, один із творців теорії ноосфери. Виникнення ноосфери пов’язував із еволюцією органічного світу. Розглядав ноосферу як етап розвитку універсуму від початкової точки сингулярності (Альфи) до кінцевої (Омеги). Четвертим етапом еволюції вважав стрибкоподібний перехід ноосфери до стану довершеності — цей перехід називав точкою Омега. Під станом довершеності розумів подолання тенденцій до розпаду (для живих організмів — подолання постійних мутацій, які призводять до вимирання видів, формування тупикових гілок еволюції), єднання людини і природи, формування колективної свідомості людства й гармонізації на її основі взаємин людини і природи. Припускав можливість використання досягнень науки як інструментів еволюції. Природу й історію розумів як розгортання духовного першоначала; виділяв три етапи вже здійсненої еволюції («переджиття», «життя» і «думка») і міркував про четвертий — «наджиття». Вважав виникнення людського розуму закономірним результатом розвитку живої матерії та якісно новим етапом її еволюції — превалювання духовного начала над матеріальним в організації й функціонуванні біосфери. Ноосферу розумів як результат діяльності всього людства як колективного суб’єкта, цілісного планетарного організму.