Перевірте будь-ласка есе на всі типи помилок ЗАЗДАЛЕГІДЬ ДЯКУЮ
З творчістю Остапа Вишні вперше мене познайомила збірка " Дуже важливі справи і як їх вирішити ще 2019 р. З того періоду я час від часу читаю й перечитую його гуморески, бо вони викликають надзвичайно приємні враження. Після прочитання яких, завжди світлішає і стає легше на душі. Остап Вишня викликає в мене гордість й повагу за те, що він уміло поєднує глибокий ліризм з простими шутками. В цьому і є шарм його творчості.
Найулюбленішою гуморескою цього письменника для мене віднедавна стала "Чухраїнці". Вона схожа з поглядами деяких людей у реальний час, які також не можуть визначитись якої вони нації і кого підтримають. Згодна з висловом автора, що вони тільки "чухаються" від одної думки до іншої. Ця гуморески справді актуальна для наших часів.
Не побоюсь гучних слів, Остап Вишня-це золото української літературної творчості. Вважаю я так, по елементарним причинам, зробивши невеликий аналіз прочитаних творів з шкільної програми, приблизно 85% залишили після себе неприємний відбиток у вигляді смутку, печаль та розчарування. Навідмінну від Остапа Вишні, інші начебто тиснуть на жаль, підкреслюючи проблеми минулого України або висвітліють конфлікти сімейного типу. І роблять, це настільки серьйозно, що аж важко дихати. Недарма популярність гумору О.Вишні росла зі швидкістю лісової пожежі, напевно на фоні інших творів, творчість О. Вишні допомагала переживати біди простіше.
Мені симпотизує Остап Вишня не тільки, як письменник, а і ,як особистість. На перший погляд здається, що людина, якої не має рівних у написанні гуморесок, щаслива і не має проблем. Але така думка оманлива. 10 років заслання, тяжка хвороба, загроза розстрілу, важкий творчий шлях все, це свідчить про інше. Дізнавшись такі подробиці, автор викликав в мене ще більшу повагу до себе, адже не кожному дано бути оптимистом при будь-яких обставинах. Це показує ознаки сильної особи.
Я бачу, що в більшості українців живе свій Остав Вишня в душі, який допомагає дивитися на проблеми простіше і відноситися до всього крізь призму гумору. Мені близька така позиція.
Для завершення мого висловлювання, я обрала слова Володимира Сосюри, які найбільше висвітлюють память неперевершеному писменнику-гумористу:
Він жив, боровся недарма.
Його продовжимо діла ми.
Немає Вишні вже нема...
Ні, Вишня завжди між нами !
З творчістю Остапа Вишні вперше мене познайомила збірка " Дуже важливі справи і як їх вирішити ще 2019 р. З того періоду я час від часу читаю й перечитую його гуморески, бо вони викликають надзвичайно приємні враження. Після прочитання яких, завжди світлішає і стає легше на душі. Остап Вишня викликає в мене гордість й повагу за те, що він уміло поєднує глибокий ліризм з простими шутками. В цьому і є шарм його творчості.
Найулюбленішою гуморескою цього письменника для мене віднедавна стала "Чухраїнці". Вона схожа з поглядами деяких людей у реальний час, які також не можуть визначитись якої вони нації і кого підтримають. Згодна з висловом автора, що вони тільки "чухаються" від одної думки до іншої. Ця гуморески справді актуальна для наших часів.
Не побоюсь гучних слів, Остап Вишня-це золото української літературної творчості. Вважаю я так, по елементарним причинам, зробивши невеликий аналіз прочитаних творів з шкільної програми, приблизно 85% залишили після себе неприємний відбиток у вигляді смутку, печаль та розчарування. Навідмінну від Остапа Вишні, інші начебто тиснуть на жаль, підкреслюючи проблеми минулого України або висвітліють конфлікти сімейного типу. І роблять, це настільки серьйозно, що аж важко дихати. Недарма популярність гумору О.Вишні росла зі швидкістю лісової пожежі, напевно на фоні інших творів, творчість О. Вишні допомагала переживати біди простіше.
Мені симпотизує Остап Вишня не тільки, як письменник, а і ,як особистість. На перший погляд здається, що людина, якої не має рівних у написанні гуморесок, щаслива і не має проблем. Але така думка оманлива. 10 років заслання, тяжка хвороба, загроза розстрілу, важкий творчий шлях все, це свідчить про інше. Дізнавшись такі подробиці, автор викликав в мене ще більшу повагу до себе, адже не кожному дано бути оптимистом при будь-яких обставинах. Це показує ознаки сильної особи.
Я бачу, що в більшості українців живе свій Остав Вишня в душі, який допомагає дивитися на проблеми простіше і відноситися до всього крізь призму гумору. Мені близька така позиція.
Для завершення мого висловлювання, я обрала слова Володимира Сосюри, які найбільше висвітлюють память неперевершеному писменнику-гумористу:
Він жив, боровся недарма.
Його продовжимо діла ми.
Немає Вишні вже нема...
Ні, Вишня завжди між нами !
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь:
З творчістю Остапа Вишні вперше мене познайомила збірка " Дуже важливі справи і як їх вирішити" ще 2019 року. З того періоду я час від часу читаю й перечитую його гуморески, бо вони викликають надзвичайно приємні враження. Після їх прочитання, завжди світлішає і стає легше на душі. Остап Вишня викликає в мене гордість й повагу за те, що він уміло поєднує глибокий ліризм з простими . В цьому і є шарм його творчості.
Найулюбленішою гуморескою цього письменника для мене віднедавна стала "Чухраїнці". Її персонажі схожі за поглядами до деяких людей, що живуть сьогодні поміж нас і також не можуть визначитись, якої вони нації і кого підтримють. Згодна з висловом автора, що вони тільки "чухаються" від одної думки до іншої. Ця гуморески справді актуальна для наших часів.
Не побоюсь гучних слів, Остап Вишня - це золото української літературної творчості. Вважаю я так через елементарні причини: зробивши невеликий аналіз прочитаних творів з шкільної програми, я побачила, що приблизно 85% залишили після себе неприємний відбиток в моїй душі у вигляді смутку, печалі та розчарування. На відміну від Остапа Вишні, інші начебто тиснуть на жаль, підкреслюючи проблеми минулого України або висвітлюють конфлікти сімейного типу. І роблять це настільки серйозно, що аж важко дихати. Недарма популярність гумору Остапа Вишні росла зі швидкістю лісової пожежі. Напевно, на фоні інших творів творчість Остапа Вишні допомагала переживати біди простіше.
Мені імпонує Остап Вишня не тільки як письменник, але і як особистість. На перший погляд здається, що людина, якій немає рівних у написанні гуморесок, щаслива і не має проблем. Але така думка оманлива. 10 років заслання, тяжка хвороба, загроза розстрілу, важкий творчий шлях — все це свідчить про інше. Дізнавшись такі подробиці, автор викликав в мене ще більшу повагу до себе, адже не кожному дано бути оптимістом при будь-яких обставинах. Це показує ознаки сильної особи.
Я бачу, що в більшості українців живе свій Остав Вишня в душі, який допомагає дивитися на проблеми простіше і відноситися до всього крізь призму гумору. Мені близька така позиція.
Для завершення мого висловлювання, я обрала слова Володимира Сосюри, які найбільш майстерно карбують пам'ять про неперевершеного письменника-гумористу:
Він жив, боровся недарма.
Його продовжимо діла ми.
Немає Вишні вже нема...
Ні, Вишня завжди між нами !