У 1980–х новий спорт почав набувати популярності у Фінляндії та Скандинавії, а згодом і в інших країнах Північно–Західної Європи. Методом спроб і помилок Кантанева розробив оптимальну конструкцію палиць і запатентував назву «оригінальна скандинавська ходьба»

«Скандинавською ходьбою я захопилася в Німеччині, коли кілька років тому приїхала туди на навчання, — розповідає українська студентка Оля. — Займатися у спортзалах не люблю — нудно, а бігати не дозволяють проблеми з колінними суглобами. Тому «нордичні прогулянки» мене просто врятували: і тренуєшся, і свіжим повітрям дихаєш. А головне, займатися можна будь–де й цілком безкоштовно. Це ніби спортзал, який завжди з тобою».

Стежка такого маршруту найчастіше покрита великим гравієм і втрамбована, є лавки для відпочинку, спеціальні ринви для відведення дощової води (щоб не утворювалися калюжі).

Повсюди стоять знаки з напрямками та відстанями, які можна подолати.

У самому курортному місті — кілька великих інформаційних табло з картами трас для скандинавської ходьби, а також ілюстрованими порадами, як можна використовувати палиці для інших фізичних вправ.