НАПИСАТИ ПРОДОВЖЕННЯ КАЗКИ
<<Нарешті настало літо>>
Цвіло все, що може квiтувати. Метелики не могли натішитися - пурхали з квітки на квітку, не знаючи втоми. Тільки метелик-веселик сидів без руху на одній барвистій квіточці цілий день "Чом, веселику не летиш до гурту?" - питали його інші комахи. Але метелик злякано тріпотів крильцями "Летiмо до куща троянд", - кликали веселика Однак він навіть вусиком не повів на запрошення "He вірю, нікому не вірю, бурмотів метелик, міцно тримаючись лапками за рожеву пелюстку -Заздрять мен от і підбивають летіти деінде...
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь:
Але одного дня, коли температура настільки підвищилась, що з трави здавалося димити, веселик навіть не зміг тріпотіти крильцями. Його спека запам'яталася настільки сильно, що він вирішив покинути свою улюблену квіту і піти в розшуку прохолоди.
Понад парком пливла вітряна хмара, яку метелики переслідували, і веселик вирішив приєднатися до них. Він шкодував, що не зробив це раніше, коли оточення не було настільки спекотним. Коли вони долетіли до вершини гори, веселик здивувався йому незнайомому виду метеликів, які прилетіли з іншого краю.
"Хто ви такі?" - запитав він.
"Ми - метелики з полярних країв" - відповіли вони.
"Але ви ж не зможете тут вижити, тут велика спека!" - відказав веселик.
"Ми знаємо, як вижити в складних умовах, ми шукаємо нове місце життя, оскільки наша рідна планета зігрівається" - пояснили полярні метелики.
Веселик миттєво зрозумів, про що говорять метелики, і розгублено дивився на падаючі з неба комахи. Йому збільшувалося серце від здивування, бо він не тільки зрозумів, що зможе витримати спеку, а й допомогти полярним метеликам знайти нову родину.
Зібравшись з думок, він запропонував розв-'язання проблеми: "Ми можемо разом літати на південь, до тенистого лісу. Там нас чекають немалі пригоди, але ми зможемо вижити і там".
Так, веселик разом з полярними метеликами вирушив у далеку подорож через пустелі та ліси. Вони пережили багато небезпек та пригод, проте знаходили натхнення та віру в перемогу, допоки не знайшли нове місце проживання - тіністий і дуже жвавий ліс.
Тут вони знайшли справжніх приятелів, побудували нові дружні зв'язки. Натомість, веселик і полярні метелики познайомили місцевих жителів і почали проводити своє життя в новому благоприємному середовищі. Весело гуляли, проводили час взаємним дружним складом, не забуваючи про невтомну роботу доглядати за рослинами.
З часом великі спелі квіти стали рости й квітувати, нагороджуючи працелюбних метеликів і яскравим оздобленням візерунків їхніх крил. Веселик засміялся, радіючи, що нарешті нічого не заважає його блаженством у цьому новому світі.
Пояснення: