Вийшла заміж молодичка за діда старого, 
Бо була нова машина «Жигулі» у нього. 
Вийшла заміж та й сказала: — Заводь мотор, діду. 
Я з тобою «Жигулями» на базар поїду.— 
Посідали у машину й двинули щодуху. 
Забув старий недотепа про правила руху. 
Розвернувся десь невдало та торох об дуба! 
Лишилася удовою його жінка люба 
І сумує не від того, що старий розбився, 
А від того, що з машини тільки брухт лишився. 
Тепер вона шкутильгає з двома костилями... 
Кохайтеся, чорнобриві, та не з «Жигулями»!

 Ось тобі гумореска:)

Очі - гудзики склянні.
Ніс - неначе кнопка.
Перед вами як живий,
Ромуальд Коробка.
Ромуальд - єдиний син
В доброї мамаші.
Прийде літо - цілі дні
Смажиться на пляжі.
Мати робить, хоч стара,
Гроші заробляє.
По півметра ковбаси
Дармоїд з'їдає.
Ляже лобур під кущем,
Заведе "Спідлобу",
Та й підспівує баском,
Чути до подолу:
"Пусть всєгда будєт мама
І всегда буду я!..."
Ви поглянули б, яке
В Ромуальда тіло!
Їй-же богу, як смола -
Страшно загоріло.
Як іде він по піску,
Молоді стиляжки
Поглядають вслід йому
І зітхають важко.
А який хвацький плавець
Ромуальд Коробка!
Він не тоне у воді,
Бо дурний, як пробка.