Очень срочно. Отвечать 2 - 3 предложения. Заранее спасибо.
Answers & Comments
zakinyan11) Київська Русь була однією з наймогутніших країн Європи, яка зібрала в собі багато славянських народів та племен. Сучасні укаїнці пишаються нею, тому що саме в цей період ураїнська держава мала свій розквіт та була єдиною ( до періоду роздрібленості). 2) Київська Русь мала багато спільних рис з Візантією: після хрещення Русі, вона отримала їх писемність, освіту,звідти прийшли богослужбові, історичні, філософські тексти, зразки іконопису та церковного будівництва.На відміну від Європи, де освіта була перевагою лише окремих представників духовного сану, у Візантії освіченість вважалась християнською чеснотою і здобути її було бажаним для кожного, і відповідно писемність на Русі була порівняно широко розповсюджена серед усіх верств населення, крім селян. Так само за візантійським зразком будувалась держава. 3) Основні причини запровадження християнства були наступними: політична ( прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність), міжнародна ( прийняття християнства укріпляло стосунки між Візантією і відкиривало шлях до Європи), соціальні (наростаюча соціальна неоднорідність створювали умови для переходу до більш складної світоглядної системи). Наслідки: укріпилися стосунки з Візантєю, країнами Європи, хоча була проблема "вибору віри", бо були іслам, буддизм, іудаїзм і питання - якій вірі давати перевагу. Вибір Володимира не можна назвати "цивілізаційним", бо його нав'язали не тількі Русі, а й іншим західним країнам. 4) У 30-ті роки XII ст. ранньофеодальний період історії Давньоруської держави змінився періодом феодальної роздробленості або, як вважають деякі дослідники, — початковим етапом розвиненого феодалізму.Поняття «розпад держави» не точно передає суть історичних подій тієї доби: визначальним був не розпад, а навпаки — більш стале, зумовлене економічним і політичним розвитком об’єднання територіально близьких споріднених племен. Цю добу характеризували нескінченні князівські міжусобиці, соц. боротьба, тому маючи як позитивні ( зростання продуктивних сил, перехід до феодального способу вир-тва, зростання міст, торгівлі), так і негативні - цей період мав неоднозначну оцінку серед вчених. 5) Степові народи завжди нападали не тількі на Київську Русь, а й на Візантію та інші держави. Тому Руська держава ь відіграла роль щита, який прикрив західно-європейську цивілізацію зі сходу. Завдяки цьому Русь мала великий авторитет на міжнародній арені і її втручання в той чи інший конфлікт бувало досить, щоб стримати його
Answers & Comments
2) Київська Русь мала багато спільних рис з Візантією: після хрещення Русі, вона отримала їх писемність, освіту,звідти прийшли богослужбові, історичні, філософські тексти, зразки іконопису та церковного будівництва.На відміну від Європи, де освіта була перевагою лише окремих представників духовного сану, у Візантії освіченість вважалась християнською чеснотою і здобути її було бажаним для кожного, і відповідно писемність на Русі була порівняно широко розповсюджена серед усіх верств населення, крім селян. Так само за візантійським зразком будувалась держава.
3) Основні причини запровадження християнства були наступними: політична ( прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність), міжнародна ( прийняття християнства укріпляло стосунки між Візантією і відкиривало шлях до Європи), соціальні (наростаюча соціальна неоднорідність створювали умови для переходу до більш складної світоглядної системи). Наслідки: укріпилися стосунки з Візантєю, країнами Європи, хоча була проблема "вибору віри", бо були іслам, буддизм, іудаїзм і питання - якій вірі давати перевагу. Вибір Володимира не можна назвати "цивілізаційним", бо його нав'язали не тількі Русі, а й іншим західним країнам.
4) У 30-ті роки XII ст. ранньофеодальний період історії Давньоруської держави змінився періодом феодальної роздробленості або, як вважають деякі дослідники, — початковим етапом розвиненого феодалізму.Поняття «розпад держави» не точно передає суть історичних подій тієї доби: визначальним був не розпад, а навпаки — більш стале, зумовлене економічним і політичним розвитком об’єднання територіально близьких споріднених племен. Цю добу характеризували нескінченні князівські міжусобиці, соц. боротьба, тому маючи як позитивні ( зростання продуктивних сил, перехід до феодального способу вир-тва, зростання міст, торгівлі), так і негативні - цей період мав неоднозначну оцінку серед вчених.
5) Степові народи завжди нападали не тількі на Київську Русь, а й на Візантію та інші держави. Тому Руська держава ь відіграла роль щита, який прикрив західно-європейську цивілізацію зі сходу. Завдяки цьому Русь мала великий авторитет на міжнародній арені і її втручання в той чи інший конфлікт бувало досить, щоб стримати його