"Подорожі Лемюеля Гуллівера" Джонатана Свіфта роман про подорожі лондонського суднового лікаря,який потрапив в країну крихітних чоловічків Ліліпутію.Імператор країни одноосібно видає закони, які дотримуються всі його піддані.

Дві правлячих партії-низькокаблучники і висококаблучники, які ведуть непримиренну війну з сусідами,через "вареного яйця",з якого боку потрібно розбивати яйце,з тупою або гострою.

Для отримання посади при дворі,кандидати повинні були вміти виконувати вправи на канаті, міністрами ставали ті, хто вище всіх стрибав на канаті.

Міністри отримували нитку від імператора різних кольорів, яку повинні були носити на талії,обернувши двічі навколо себе,якщо поправився,то нитка рвалася і міністр втрачав посаду.

Кожен з держ службовців повинен був у будь-який момент виконати гімнастичні вправи на канаті,за наказом короля,якщо не міг,то позбавлявся посади.

Розумові якості не впливали на отримання посад,тільки фізичні.

Злодійство не було злочином, за нього не належало покарання.

Відмова від пропозиції розцінювався як злочин, за який потрапляли в опалу.

Ліліпути ніколи не обманювали один одного,найстрашніший злочин-це обман,шахрайство, за нього покладалася смертна кара.

Зрада державі-тяжкий злочин, також каралося стратою.

Невдячність-кримінальний злочин.

Хто дотримувався сім місяців закони і не порушував їх,то міг претендувати на премію від імператора.

Моральні якості-чесність,ввічливість,взаємодопомога цінувалися і давали шанси на отримання держ посад, якщо спритність кандидата була на висоті.

Свіфт сатирично висміював англійські закони, проводячи паралелі між ліліпутами і англійцями,дві непримиренні партії,Столітня війна між Англією і Францією,в,король Георг I, з його пристрастю до високих каблуків.і гучним титулів,як і імператор Ліліпутії, який називає себе "відрадою і жахом Всесвіту".