Олекса Стороженко «Скарб».. Літературна
вікторина (хвилинка відпочинку)
«Хто сказав?»
«Не
ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш» .
«Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу
хату вкинув,якби не сам Бог того схотів!» .
Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов.
«На
яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як
ми помремо?
«Ми
тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя...
(Дайте письмові відповіді)
Answers & Comments
Ответ:
1.Мати Павлуся.
2.Або Павлусь або наймит і наймичка.
3.Павлусь.
4.Батько Павлуся.
5.Хлопці які шукали скарб.
Відповідь:
1. «Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш» . Так казала мати Павлуся до свого улюбленого синочка.
2. «Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!» - так казав наймит до хлопців, коли вони просили віддати їм скарб, вкинутий у вікно Павлусеві.
3. "Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов". - так відповів Павлусь парубкам на їхню пропозицію піти на вечорниці.
4. «На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?"- так гримав батько Павлуся на свою дружину за те, що вона без міри балує синочка
5. «Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя..." - так просили хлопці Павлуся піти з ними на пошуки скарб
Пояснення: