Прометей щодня нестерпiмо страждав, перебуваючи на цiй скелi. Вiн знав, що обов'язково прилетить орел...Вiн завжди прилiтає. Та знову почне свою пекельну роботу. Прометей страждав вiд нестерпного болю, та нiчого не мiг зробити. Геракл майже щодня бачив цi муки. Одного дня Геракл взяв величезну каменюку та запустив її у птаха, чим розтрощив його об скелю.
Геракл хутко зiбрався на скелю та допомiг Прометеєвi визволитися.
Прометей ходив цiлий день, та ввечерi дійшов до якогось подвiр'я.
Там горiло багаття, а навкого нього весело гомонiли люди, та щось готували. Прометей зрадiв тому, що принiс користь людям, ажде це його вогонь горить. Та коли Прометей присiв бiля багаття, сивий чоловiк прогнав його. Прометей пiшов далi, вiн сховався бiля одного багаття. Та коли наступила нiч i всi заснули, вiн схопив головешку и пiшов геть. Дiйшов Прометей до якоiсь печери i вирiшив розпалити там багаття, бiля якого потім i заснув. А вночi пiднялася страшенна гроза i вода залила усi багаття навкруги, окрiм його. Люди проснулися та з жахом побачили, що їх багаття погасли. І раптом побачили на горi велике багаття. Вони вирiшили пiднятися на гору, та Прометей поскидав iх звiдти. Потiм люди приповзли на колiнах i почали благати Прометея дати їм вогню. Прометей погодився, а взамiн зажадав, щоб люди побудували йому палац на горi.
Так і зробили.
Люди вставляли Прометея, складали пiснi про нього. Навiть вилiпили його постать з глини, трохи згодом яка була замiнена на кам'яну. Та на цiй постатi зробили надпись: "Нашему дорогому титану Прометею".
Answers & Comments
Ответ:
Объяснение:
Прометей щодня нестерпiмо страждав, перебуваючи на цiй скелi. Вiн знав, що обов'язково прилетить орел...Вiн завжди прилiтає. Та знову почне свою пекельну роботу. Прометей страждав вiд нестерпного болю, та нiчого не мiг зробити. Геракл майже щодня бачив цi муки. Одного дня Геракл взяв величезну каменюку та запустив її у птаха, чим розтрощив його об скелю.
Геракл хутко зiбрався на скелю та допомiг Прометеєвi визволитися.
Прометей ходив цiлий день, та ввечерi дійшов до якогось подвiр'я.
Там горiло багаття, а навкого нього весело гомонiли люди, та щось готували. Прометей зрадiв тому, що принiс користь людям, ажде це його вогонь горить. Та коли Прометей присiв бiля багаття, сивий чоловiк прогнав його. Прометей пiшов далi, вiн сховався бiля одного багаття. Та коли наступила нiч i всi заснули, вiн схопив головешку и пiшов геть. Дiйшов Прометей до якоiсь печери i вирiшив розпалити там багаття, бiля якого потім i заснув. А вночi пiднялася страшенна гроза i вода залила усi багаття навкруги, окрiм його. Люди проснулися та з жахом побачили, що їх багаття погасли. І раптом побачили на горi велике багаття. Вони вирiшили пiднятися на гору, та Прометей поскидав iх звiдти. Потiм люди приповзли на колiнах i почали благати Прометея дати їм вогню. Прометей погодився, а взамiн зажадав, щоб люди побудували йому палац на горi.
Так і зробили.
Люди вставляли Прометея, складали пiснi про нього. Навiть вилiпили його постать з глини, трохи згодом яка була замiнена на кам'яну. Та на цiй постатi зробили надпись: "Нашему дорогому титану Прометею".