Дивно до дитини взагалі відносити таке поняття як "знахідка" і дивна поведінка бабусі, але...
навіть, якби мова йшла про песика, бабуся повинна була повідомити про знахідку Національну поліцію або органи місцевого самоврядування. Вважаю, що до питання "чи мала право Муліна тримати в себе дитину" застосовувати вимоги ст. 337 Цивільного кодексу України, яка регулює питання знахідки не можна, а тому моя думка - Муліна не мала права тримати у себе дитину, хіба що з дозволу органу опіки і піклування.
Також вважаю, що Муліна не має право вимагати відшкодування понесених нею витрат на утримання дитини. У неї є право лише на отримання винагороди, яку їй можуть виплатити на умовах публічної обіцянки.
Щодо другого завдання: Структура будь-яких правовідносин складається: суб"єкт, об"єкт, зміст. В даному випадку об"єктом правовідносин є цінні речі - золота каблучка і мобільний телефон. Зміст правовідносин - договір міни, при якому, за вимогами Цивільного кодексу України, до кожної із сторін договору міни застосовуються вимоги як до продавця. Суб"єктами правовідносин є двоє дівчат, як мінімум одна з них є неповнолітньою, а відповідно, особою з неповною цивільною дієздатністю. Згідно вимог ст.ст. 31, 32 Цивільного кодексу України неповнолітня особа має право самостійно: вчиняти дрібні побутові правочини (тобто тільки щодо предмету, який має невисоку вартість), здійснювати права на результати інтелектуальної творчості, розпоряджатися своїм заробітком іншим доходом, бути учасником юридичних осіб, укладати договір банківського вкладу і розпоряджатися власним вкладом. Всі інші правочини ці особи мають право вчиняти лише з дозволу батьків (піклувальників). Тобто, якщо згоди батьків на укладення договору міни не було, речі прийдеться повертати.
Щодо третього питання. Вид правовідносин, які виникли в цій ситуації - цивільно-правові. Вважаю, що діє батьків правомірні, адже згідно вимог ст. 31 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (а у нашому випадку хлопчинку лише 12 років), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, тобто для задоволення побутових потреб особи та щодо предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності.
Answers & Comments
Відповідь:
Щодо першого завдання:
Дивно до дитини взагалі відносити таке поняття як "знахідка" і дивна поведінка бабусі, але...
навіть, якби мова йшла про песика, бабуся повинна була повідомити про знахідку Національну поліцію або органи місцевого самоврядування. Вважаю, що до питання "чи мала право Муліна тримати в себе дитину" застосовувати вимоги ст. 337 Цивільного кодексу України, яка регулює питання знахідки не можна, а тому моя думка - Муліна не мала права тримати у себе дитину, хіба що з дозволу органу опіки і піклування.
Також вважаю, що Муліна не має право вимагати відшкодування понесених нею витрат на утримання дитини. У неї є право лише на отримання винагороди, яку їй можуть виплатити на умовах публічної обіцянки.
Щодо другого завдання: Структура будь-яких правовідносин складається: суб"єкт, об"єкт, зміст. В даному випадку об"єктом правовідносин є цінні речі - золота каблучка і мобільний телефон. Зміст правовідносин - договір міни, при якому, за вимогами Цивільного кодексу України, до кожної із сторін договору міни застосовуються вимоги як до продавця. Суб"єктами правовідносин є двоє дівчат, як мінімум одна з них є неповнолітньою, а відповідно, особою з неповною цивільною дієздатністю. Згідно вимог ст.ст. 31, 32 Цивільного кодексу України неповнолітня особа має право самостійно: вчиняти дрібні побутові правочини (тобто тільки щодо предмету, який має невисоку вартість), здійснювати права на результати інтелектуальної творчості, розпоряджатися своїм заробітком іншим доходом, бути учасником юридичних осіб, укладати договір банківського вкладу і розпоряджатися власним вкладом. Всі інші правочини ці особи мають право вчиняти лише з дозволу батьків (піклувальників). Тобто, якщо згоди батьків на укладення договору міни не було, речі прийдеться повертати.
Щодо третього питання. Вид правовідносин, які виникли в цій ситуації - цивільно-правові. Вважаю, що діє батьків правомірні, адже згідно вимог ст. 31 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (а у нашому випадку хлопчинку лише 12 років), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, тобто для задоволення побутових потреб особи та щодо предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності.
Пояснення: