21 б) на мою думку- це швидкоплинність і неповторність років дитинства
22. мова йде про наймичку Мар"яну. цитата — Добрий ранок, тiтко Ганно! — бiля перелазу з'являється попова наймичка Мар'яна, її високi здиво-ванi брови, i красивi вiнчики вiй, i ранково синi очi, i вогкi, напiврозкритi уста чаять у собi стiльки молоде-чого завзяття i радостi, що й менi, соньку, стає веселiше.
23. Люба - подружка Михайлика. Цитата — А як тебе звати? — Любою.
24. Юхрим Бабенко цитата "— "Характеристика, — почав читати дядько Себастiян. — Дана ця Юхриму Бабенку, який у нашому селi народився, хрестився i вирiс, та, натурально, розуму не винiс..."
25. Джерело натхнення для творчості: дідусеві байки, повчання - саме вони заставляли малого задуматися, розвивали в ньому уяву, природню його допитливість ( золоті ключі, срібні лебеді, як приладити колеса до зоряного воза); читання книг - у них малий Михайлик черпав інформацію для своїх дитячих фантазій ( цитата: хлопець " засвiчував каганець i забирався з ним на пiч. Тут я його так вмощував у закапелок, щоб свiтло не падало на хату. І ось тепер до мене починали стiкатися царi й князi, запорожцi й стрiльцi, чорти й вiдьми. Тодi ще по селах i навколо них жила всяка нечиста сила, вона, як могла, збиткувалась над хлiборобом, його худiбкою та посiвами. I коли хтось ловив чорта чи вiдьму — теж не милував їх. Вiдьмi, як правило, вiдрубували руку, щоб вона не здоювала корiв, а чорта найчастiше запрягали в плуга, i вiн орав доти, поки не вiдкидав копита"), а вперше взятися за перо і почати створювати власний літературний твір -п"єсу - Михайлика змусили враження від теарту (
цитата: ". А прочитавши кiлька п'єс, я вирiшив написати свою, щоб там були i дядько Себастiян, i дядько Микола, i Мар'яна, й iншi люди з нашого села".)
26. Михайлик добрий (він не задумуючись віддав хлопчику, який з мамою побиралися по селі, майже все гарбузове насіння, на яке мріяв виміняти собі книгу), з гумором (чого лише вартує байка про веприка, що вчащає до їхньої льошки, яку Михайлик розказував відомому баламуту на селі дядькові Миколі), допитливий і дуже прагнув до навчання (те, з якою наполегливістю він шукав будь-де книжку, щоб почитати і те, що він хоч і розумів, але старався осилити попівську книгу про космографію навіть дивує). Щирий, мужній, не підлий - те як він відрізав попові, що він ніколи нікому ні на кого не скаржився, навіть якщо його не заслужено кривдили, здивувало попа.
Пояснення:
цитата до 22 питання — Добрий ранок, тiтко Ганно! — бiля перелазу з'являється попова наймичка Мар'яна, її високi здиво-ванi брови, i красивi вiнчики вiй, i ранково синi очi, i вогкi, напiврозкритi уста чаять у собi стiльки молоде-чого завзяття i радостi, що й менi, соньку, стає веселiше.
Answers & Comments
Відповідь:
21 б) на мою думку- це швидкоплинність і неповторність років дитинства
22. мова йде про наймичку Мар"яну. цитата — Добрий ранок, тiтко Ганно! — бiля перелазу з'являється попова наймичка Мар'яна, її високi здиво-ванi брови, i красивi вiнчики вiй, i ранково синi очi, i вогкi, напiврозкритi уста чаять у собi стiльки молоде-чого завзяття i радостi, що й менi, соньку, стає веселiше.
23. Люба - подружка Михайлика. Цитата — А як тебе звати? — Любою.
24. Юхрим Бабенко цитата "— "Характеристика, — почав читати дядько Себастiян. — Дана ця Юхриму Бабенку, який у нашому селi народився, хрестився i вирiс, та, натурально, розуму не винiс..."
25. Джерело натхнення для творчості: дідусеві байки, повчання - саме вони заставляли малого задуматися, розвивали в ньому уяву, природню його допитливість ( золоті ключі, срібні лебеді, як приладити колеса до зоряного воза); читання книг - у них малий Михайлик черпав інформацію для своїх дитячих фантазій ( цитата: хлопець " засвiчував каганець i забирався з ним на пiч. Тут я його так вмощував у закапелок, щоб свiтло не падало на хату. І ось тепер до мене починали стiкатися царi й князi, запорожцi й стрiльцi, чорти й вiдьми. Тодi ще по селах i навколо них жила всяка нечиста сила, вона, як могла, збиткувалась над хлiборобом, його худiбкою та посiвами. I коли хтось ловив чорта чи вiдьму — теж не милував їх. Вiдьмi, як правило, вiдрубували руку, щоб вона не здоювала корiв, а чорта найчастiше запрягали в плуга, i вiн орав доти, поки не вiдкидав копита"), а вперше взятися за перо і почати створювати власний літературний твір -п"єсу - Михайлика змусили враження від теарту (
цитата: ". А прочитавши кiлька п'єс, я вирiшив написати свою, щоб там були i дядько Себастiян, i дядько Микола, i Мар'яна, й iншi люди з нашого села".)
26. Михайлик добрий (він не задумуючись віддав хлопчику, який з мамою побиралися по селі, майже все гарбузове насіння, на яке мріяв виміняти собі книгу), з гумором (чого лише вартує байка про веприка, що вчащає до їхньої льошки, яку Михайлик розказував відомому баламуту на селі дядькові Миколі), допитливий і дуже прагнув до навчання (те, з якою наполегливістю він шукав будь-де книжку, щоб почитати і те, що він хоч і розумів, але старався осилити попівську книгу про космографію навіть дивує). Щирий, мужній, не підлий - те як він відрізав попові, що він ніколи нікому ні на кого не скаржився, навіть якщо його не заслужено кривдили, здивувало попа.
Пояснення:
цитата до 22 питання — Добрий ранок, тiтко Ганно! — бiля перелазу з'являється попова наймичка Мар'яна, її високi здиво-ванi брови, i красивi вiнчики вiй, i ранково синi очi, i вогкi, напiврозкритi уста чаять у собi стiльки молоде-чого завзяття i радостi, що й менi, соньку, стає веселiше.
Дуже допомогли