Ответ:Вiн чарiвно зуспiвае на веснi,

Мов на гiльцi соловейко щебета,

В нього очi тi блакитнi як вода,

В небi ясно вiдзеркалють в джерелi.

В нього марево зелене у лiсах

Заховалося на вiдлиску, тремтить,

Прокатилося в повiтрi вже нема,

Як журавлик все бажання вiдлетить.

В нього сумно бува мовить завiя,

Коли денно, та коли i нiч не спав,

Вiн тремтяче так вустами щось казав,

- Я кохаю тебе...

Мабуть завiлля...

Объяснение:

Этот стих я сочинила только что, если нужно будет сочиню ещё.