20 березня в усьому світі відзначається Міжнародний день лісу або Всесвітній день захисту лісів, який був заснований в 1971 році. Ініціатором установи даного Дня виступила Європейська конфедерація сільського господарства на 23-й Генеральній Асамблеї в 1971 році, і ця ідея була підтримана Всесвітньою Продовольчою і сільськогосподарською організацією при ООН.

З тих пір щорічно з ініціативи ООН 20 або 21 березня, як привід проінформувати суспільство про важливість збереження лісів, відзначається Міжнародний день лісу (International Day of Forests). Причому було прийнято рішення про святкування цього дня саме в день осіннього рівнодення в Південній півкулі і весняного рівнодення в Північній півкулі (останнє, за традицією, вважається першим днем ​​весни і є символом нового життя та нових починань).

Проблема збереження лісу та його багатств стоїть сьогодні в ряду найважливіших екологічних завдань для всіх країн світу. В останні роки тенденції, пов'язані з втратою лісів Землі, викликають тривогу не тільки у екологів, але й у всього міжнародного співтовариства.

В даний час загальна площа лісів на планеті складає приблизно 38 млн. кв. км (це близько третини площі суші), з яких 13% належать до природних територій, що охороняються.

Ліси - легені нашої планети, вони мають неоціненне екологічне, соціальне та економічне значення - беруть участь у формуванні клімату планети, забезпечують киснем, переробляють шкідливі викиди, зберігають водні ресурси, є середовищем існування безлічі рослин і тварин, забезпечують їжу і здорове середовище для людей, допомагають зберегти родючість грунтів і ландшафти ...

Однак, з кожним днем ​​площа світових лісів неухильно скорочується.

Насамперед це пов'язано зі зростанням чисельності населення і перетворенням лісових територій для різних людських потреб.

За деякими експертними оцінками, за останні 10 тисяч років людина знищила 26 млн. кв. км лісів.

Поряд з цим, ліси гинуть від пожеж, незаконної вирубки, природних катастроф, впливу комах-шкідників, хвороб та інших причин. А скорочення площі лісових масивів веде до непоправних негативних процесів, що мають глобальне значення для всієї природи і життєдіяльності всього людства.

У зв'язку з цим, основним завданням Міжнародного дня лісу є привернення уваги жителів планети до проблеми збереження лісів, інформування про значимість лісових екосистем, їх дійсного стані, основні заходи їх захисту та відновлення.

Оскільки процеси скорочення площі лісів та їх деградації стали міжнародними проблемами, які вимагають спільного рішення усіма країнами, то ООН закликала всі держави-члени ООН підтримати проведення цього дня спеціальними заходами.

У цей день повсюдно в більшості країн світу проводяться різноманітні акції та заходи, спрямовані на захист лісів і зелених насаджень, - це й інформаційні заходи, і всілякі конкурси і виставки, і кампанії з висадки дерев, і різні флешмоби.

Багато таких заходів громадських та екологічних організацій проходять за підтримки представників органів влади. У тому числі, країни-члени ООН досягли відповідних домовленостей і тепер здійснюють ряд заходів в рамках цілеспрямованої політики лісовідновлення та лісорозведення.

Визначення поняття «ліс» давали багато відомих учених. Г. Ф. Морозов у 1912 році писав, що ліс — це спільнота деревних рослин, у якому вони взаємно впливають одне на одне, породжуючи ряд нових явищ, що не властиві окремим деревам. У лісі спостерігається не тільки взаємний вплив дерев одне на одне, але й на зайнятий ними ґрунт і атмосферу[2]. За П. С. Погребняком, ліс — це взаємопроникна єдність лісових рослин, тварин та займаного ними середовища (ґрунту й атмосфери). М. Є. Ткаченко визначив ліс як своєрідний елемент географічного ландшафту у вигляді великої сукупності дерев, які у своєму розвитку біологічно взаємопов'язані і впливають на довкілля[3].

Визначення лісу як екологічної системи почало формуватися ще з середини ХІХ ст. Німецький вчений Е. А. Росмесслер відзначав у той час, що ліс поєднує в собі як єдине ціле велику різноманітність матеріальних ресурсів і явищ[4].

Ліс — територія з високою щільністю дерев. Рослинні угруповання, що формуються на таких територіях, є характерними для великих площ суходолу в різних районах Земної кулі. Їхніми найважливішими функціями в біосфері є зв'язування вуглекислого газу, утворення біотопів, придатних для життя багатьох видів тварин, рослин та грибів, регулювання гідрологічного режиму, розвиток та підтримка ґрунтів.

Ліси відрізняються від лісистих місцевостей за ознакою змикання покриву: в лісі гілки та листя крони окремих дерев перекривається, хоча, при цьому, і можуть існувати ділянки відкритої місцевості — галявини. Лісиста ж місцевість характеризується практично повсюдною наявністю відкритого ґрунту, з деревами, віддаленими одне від одного на відстань більшу, ніж радіуси їхніх крон.

Ліси можна знайти в будь-якому регіоні, де природні умови придатні для сталого росту дерев, вище від рівня моря (а подекуди і нижче), до лінії альпійських лук, за винятком місцевостей, де природна частота вогнепалів надто велика, або середовище зазнає пресу з боку природних або антропогенних факторів (виїдання дикими або свійськими тваринами лісового підросту, вирубка людиною).

Загалом, лісам з домінуванням покритонасінних (широколистяним) притаманне помітно більше біорізноманіття, аніж лісам з домінуванням голонасінних (хвойним). Втім, з цього правила існують і винятки: так, осиково-березові лісові масиви у північних широтах мають нижчі показники біорізноманіття, ніж тамтешні хвойні ліси. Деякі ліси вміщують багато окремих видів дерев на незначній площі (наприклад, тропічні дощові ліси та листопадні ліси помірного поясу), а деякі всього кілька видів, що покривають значні території (гірські хвойні ліси). Будь-який ліс є біотопом, де мешкає багато видів тварин та рослин, і біомаса на одиницю площі є великою порівняно до інших рослинно-утворених співтовариств. Велика частина біомаси, при цьому, знаходиться під землею в кореневих системах та у вигляді частково перегнилого рослинного детриту.

Деревина лісів містить лігнін, котрий є речовиною, що розкладається відносно повільно у порівнянні з іншими органічними матеріалами — такими як целюлоза та крохмаль. Цим зумовлений відносно повільний (у порівнянні з іншими рослинними співтовариствами) кругообіг органічних речовин в лісі.

Найбільшими лісовими біомами є такі: