Безмірна трагедія і самого М. Хвильового, і його героїв. Письменник розчарувався у світлих комунарівських ідеалах, відчув, що його народ чекає страшне лихо, і покінчив життя самогубством. А “главковерх чорного трибуналу” рішуче відсікає “легкодухість”, сумніви і йде виконувати свої обов’язки перед революцією” – розстрілює власну матір, як і інших непокірних громадян. Андрюша, один із членів трибуналу, не розуміє, “навіщо ця безглузда звіряча жорстокість”. Главковерх же знає: “Воістину: це була дійсність, як зграя голодних вовків. Але це була й єдина дорога до загірних озер невідомої прекрасної комуни”. Отже, мета для нього виправдовує будь-які засоби. Це потвора, звір, а не будівник світлого майбутнього, і душа його мертва, страшна, бо сіє смерть навкруги.
Answers & Comments
Ответ:
Безмірна трагедія і самого М. Хвильового, і його героїв. Письменник розчарувався у світлих комунарівських ідеалах, відчув, що його народ чекає страшне лихо, і покінчив життя самогубством. А “главковерх чорного трибуналу” рішуче відсікає “легкодухість”, сумніви і йде виконувати свої обов’язки перед революцією” – розстрілює власну матір, як і інших непокірних громадян. Андрюша, один із членів трибуналу, не розуміє, “навіщо ця безглузда звіряча жорстокість”. Главковерх же знає: “Воістину: це була дійсність, як зграя голодних вовків. Але це була й єдина дорога до загірних озер невідомої прекрасної комуни”. Отже, мета для нього виправдовує будь-які засоби. Це потвора, звір, а не будівник світлого майбутнього, і душа його мертва, страшна, бо сіє смерть навкруги.