Одного літнього дня весь час йшов дощ, точніше була злива з вітром,громом та блискавкою. У нас удома вимкнули струм, тож не працювали анікомп’ютер, ані телевізор, навіть музику не можна було слухати, ще йдовелося вимкнути мобільний телефон. Я був сам дома, і мені сталосумно, бо я не міг просто поговорити з кимось. Мій настрій зіпсувавсявкрай. У кімнаті було темно через дощ, і навіть книжку не можна булочитати…
Я підійшов до вікна, за яким лютувала буря. Яким яскравим стаєлистя, обмите дощовою водою! А от квіти в саду зовсім не бояться зливи –вони хиляться від вітру, який тріпає їхні красиві бутони, але зрадістю п’ють свіжу вологу. Величезні краплі радісно вдаряються обземлю, створюючи бульбашки, а вздовж дому вже течуть річки…
Поступово гроза минула, вітер вщух, а дощ усе не закінчувався. Тоді явідкрив кватирку і вслухався в його рівномірний шум. Мені подобаєтьсязвук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різнитьсязалежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листюдерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Тойлітній дощ поступово вщухав, а я все не міг відірватися від вікна…
Потім увечері вийшло сонце, швидко підсушило асфальт. Дощ змив пил здоріг, напоїв рослини життєдайною вологою, освіжив повітря. Менісподобалося спостерігати за тим, що відбувається в природі. Я більше невідчував себе самотньо в той день, бо в мене з’явився новий добрийзнайомий – літній дощ.
Answers & Comments
Одного літнього дня весь час йшов дощ, точніше була злива з вітром,громом та блискавкою. У нас удома вимкнули струм, тож не працювали анікомп’ютер, ані телевізор, навіть музику не можна було слухати, ще йдовелося вимкнути мобільний телефон. Я був сам дома, і мені сталосумно, бо я не міг просто поговорити з кимось. Мій настрій зіпсувавсявкрай. У кімнаті було темно через дощ, і навіть книжку не можна булочитати…
Я підійшов до вікна, за яким лютувала буря. Яким яскравим стаєлистя, обмите дощовою водою! А от квіти в саду зовсім не бояться зливи –вони хиляться від вітру, який тріпає їхні красиві бутони, але зрадістю п’ють свіжу вологу. Величезні краплі радісно вдаряються обземлю, створюючи бульбашки, а вздовж дому вже течуть річки…
Поступово гроза минула, вітер вщух, а дощ усе не закінчувався. Тоді явідкрив кватирку і вслухався в його рівномірний шум. Мені подобаєтьсязвук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різнитьсязалежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листюдерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Тойлітній дощ поступово вщухав, а я все не міг відірватися від вікна…
Потім увечері вийшло сонце, швидко підсушило асфальт. Дощ змив пил здоріг, напоїв рослини життєдайною вологою, освіжив повітря. Менісподобалося спостерігати за тим, що відбувається в природі. Я більше невідчував себе самотньо в той день, бо в мене з’явився новий добрийзнайомий – літній дощ.