Запах молодої ялинки відразу відчувся мені через картину цього прекрасного художника, і нібито повернув на хвилину у дитинство.Не довго думаючи, я обрала саме цей малюнок,який начебто дихав,жив,хотілося його роздивлятися й роздивлятися,вдихнути цей холодний воздух і поправити шапку,якою мама старанно сховувала мені вуха щоб не простудитись.

Я б назвала її,мабуть, "Дитячі спогади" або ж "Усе в чеканні Різдва".Перша назва спала на думку тому,що саме це навіює картина,згадується,як була приблизно такого ж віку і разом з друзями тягла на санчатах невеличку ялинку,що так припала до душі,а мокрі рукавички прилипали до білого-білого шнурочка.

Друга -- останні години до свята у колі сім'ї,мама готує смачну вечерю,а я з татом пішли по ялинку,як сказала мама:"невеличку,але пишну".Навкруги було тихо і лише дув морозний вітерець і кряхтів під ботинками сніжок.І саме цей неодмінний атрибут свята,всипаний шапкою снігу, обрала я

Насправді ця зимня,холодна картина навіює лише теплі,дитячі спогади,гріє душу й нагадує про  це минуле,це дитинство,яке,здавалось,було ще вчора