Із вікна мороз не здається таким невблаганним. Він старанно виводить візерунки на вікні від яких чомусь стаєш несказанно щасливим, бо відчуваєш – наближаються свята: Новий рік, Різдво, Водохреще.

Надворі бігає Полкан – здоровенний собака, наш непримиренний борець із можливими злодіями. Йому не холодно у буді, батько старанно утеплив її на зиму.

Як вийти у двір – скрізь біло, якась незрівнянна краса. Але шалений мороз не дає просто постояти, біжиш знов до хати. Заходиш – руки почервоніли, обличчя палає від морозу. Хочеться визирнути з дверей і насварити його – чи хрещений ти, що так лютуєш?