Моя Батьківщина — Україна. Які б життєві обставини чи події не сталися, так буде завжди.

Батьківщина…. Кожен з нас вміщує в цьому слові стільки неповторних емоцій, спогадів, надій. При звуках цього слова у мене виникає безліч асоціацій. Це наша мальовнича природа, наше неповторне культурне надбання, сила духу нашого народу. Батьківщина — той край, який мене постійно вабить і притягує, як би далеко я не перебувала, місце, яке викликає почуття ностальгії та гордості, радості й туги. Це мій рідний край, рідна матінка-земля.

Батьківщина — це запахи трав і польових квітів з дитинства; друзі, яких я пам’ятаю стільки ж, скільки й саму себе; пейзажі, що найрідніше за все на світі, куди б я не виїжджала. Батьківщина — це те місце, де я почуваюся потрібною, адже тут мене люблять та на мене чекають. І коли я йду по знайомій з дитинства вулиці, то в обличчях дітлахів, що бігають у дворі, впізнаю їхніх батьків — своїх друзів, однокласників, сусідів… Батьківщина — це мій рідний дім, де мені затишно й комфортно, де я відчуваю себе в безпеці.

Моя Батьківщина — це соборна Україна. Тут я народилася і саме тут мені б хотілося прожити своє життя. У майбутньому я планую завести сім’ю, народити дітей і бути абсолютно впевненою в тому, що в них буде блискуче майбутнє, вони будуть щасливі — тут, в Україні.