geesus69
Усна народна творчiсть це найдавнiший рiзновид словесноï творчостi
людини. Виникла вона ще багато столiть тому, коли писемностi не було i
люди не знали, що таке лiтери. Як же виникали такi твори ? Одна людина
складе, скажiмо, казку, перекаже ïï iншим, а тi ще комусь, i
так твiр передається вiд людини до людини, з однiєï
мiсцевостi в iншу. Передаючи з уст в уста казку, пiсню, прислiв'я,
приказку чи загадку, люди могли змiнювати ïï, додавати щось
своє. Таким чином, один i той же твiр у рiзних обласях мiг мати
деякi вiдмiнностi. Якщо лiтературний твiр пише якась одна людина, або
декiлька людей, то народна пiсня чи приказка з'являється у
результатi спiлкування багатьох людей, i вже неможливо встановити, хто
ïï вигадав першим. Багато народу бере участь у ïï
створеннi, саме тому твори, що з'явились i довгий час не були записанi
на паперi, мають назву народних творiв. Iнша назва усноï
народноï творчостi фольклор. Це слово у перекладi з
англiйськоï мови означає народна мудрiсть. Двiстi-триста
рокiв тому з'явились такi люди, якi цiкавились цiєю творчiстю та
почали ïï записувати на папiр. То були письменники, вченi або
просто грамотнi та освiченi люди. Завдяки цим людям, якi витрачали свiй
час та докладали зусилля, ми можемо прочитати такi твори просто в
книжцi, нам не треба шукати тих, хто знає багато прислiв'ïв
або казок, щоб познайомитись з народною творчiстю. У повсякденному життi
кожен з нас використовує фольклор, не помiчаючи цього. Спочатку
мама спiває нам колисковi пiсеньки, потiм у дитячому садочку ми
вивчаємо загадки. А от в школi ми знайомимося з рештою видiв
народноï творчостi. Спочатку вивчаємо казки, приказки та
прислiв'я, потiм коломийки, пiснi, думи . Приказки та прислiв'я несуть в
собi те, що називають народною мудрiстю. Коли я не хочу робити
домашнє завдання, то тато каже: Не побiгаєш не
пообiдаєш. I я розумiю, що вiн має на увазi не те, що той,
хто не бiгає, залишається без обiду, а те, що я не отримаю
гарну оцiнку, якщо не виконаю домашнi вправи. Приказки та прислiв'я
охоплюють рiзнi теми , а саме: рiзнi людськi недолiки, сiмейно-побутовi
стосунки, здоров'я, праця, смiливiсть та вiдвага, бiднiсть та багатство,
щастя i горе та багато iнших. Твори усноï народноï творчостi
завжди вiдрiзняються тим, що легко читаються, легко запам'ятовуються,
невеличкi за розмiром. Це цiлком зрозумiло, тому що вони нiде не
записувались, а запам'ятати довгий та важкий твiр неможливо. Зараз
вважають, що фольклор з'явився набагато ранiше, нiж iншi твори, i я
цiлком згоден з цим, тому що iснував вiн вже тодi, коли люди i не
уявляли, що iснують лiтери.