Розвиток господарства, розширення міжнародних зв’язків у Королівстві Руському потребували подальшого розвитку освіти й писемності. Грамота була поширена не тільки серед багатих верств населення, а й серед ремісників, рядових дружинників. Про це свідчать написи ХІІ—ХІІІ ст. на стінах храмів у Галичі й Рогатині, на речах повсякденного вжитку, іменні позначки майстрів на глиняному посуді.
2. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
У Галицько-Волинській державі продовжилась традиція літописання, яка склалась у Русі-Україні. Найвидатнішою пам’яткою є Галицько-Волинський літопис. На відміну від інших, він не поділяється на датовані літописні записи, а містить своєрідні повісті про воєнні походи й інші події 1201-1292 рр. та має дві частини.
3. АРХІТЕКТУРА, МИСТЕЦТВО
Високого рівня в Галицько-Волинському князівстві досягла монументальна архітектура. З каменю здебільшого будували культові й палацові споруди, а також вежі оборонного призначення. Галицькі храми були подібні до давньоруських періоду Русі-України — у плані вони мали хрестоподібну форму. Однак їхня будівельна техніка й декоративне оздоблення за характером були романськими.
Answers & Comments
Ответ:
Галузь: Література
Діяч: Костянтин Острозький
Досягнення: Заснування першої бібліотеки у Львові, видання "Синопсиса" - збірки церковних правил.
Галузь: Архітектура
Діяч: Беат Анґеліко
Досягнення: Будівництво костелу Святого Миколая у Миколаєві на Галичині.
Галузь: Мистецтво
Діяч: Мастер Франко
Досягнення: Створення декоративних рукописних книг та ілюмінацій до них, відомих як "Галицькі євангелії".
Галузь: Музика
Діяч: Миколай Галицький
Досягнення: Створення "Галицької пісенної школи", написання ряду музичних творів, включаючи "Концерт для двох хорів".
Галузь: Філософія
Діяч: Іоанн Кормянський
Досягнення: Написання твору "Одержимість розумом", що містить містичні й філософські роздуми на тему богослов'я.
Ответ:
1. РОЗВИТОК ОСВІТИ Й ПИСЕМНОСТІ
Розвиток господарства, розширення міжнародних зв’язків у Королівстві Руському потребували подальшого розвитку освіти й писемності. Грамота була поширена не тільки серед багатих верств населення, а й серед ремісників, рядових дружинників. Про це свідчать написи ХІІ—ХІІІ ст. на стінах храмів у Галичі й Рогатині, на речах повсякденного вжитку, іменні позначки майстрів на глиняному посуді.
2. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
У Галицько-Волинській державі продовжилась традиція літописання, яка склалась у Русі-Україні. Найвидатнішою пам’яткою є Галицько-Волинський літопис. На відміну від інших, він не поділяється на датовані літописні записи, а містить своєрідні повісті про воєнні походи й інші події 1201-1292 рр. та має дві частини.
3. АРХІТЕКТУРА, МИСТЕЦТВО
Високого рівня в Галицько-Волинському князівстві досягла монументальна архітектура. З каменю здебільшого будували культові й палацові споруди, а також вежі оборонного призначення. Галицькі храми були подібні до давньоруських періоду Русі-України — у плані вони мали хрестоподібну форму. Однак їхня будівельна техніка й декоративне оздоблення за характером були романськими.