Предки здавна помітили, що слова мають велику силу. Ними можна втішити й розгнівати, насмішити і налякати, заспокоїти і викликати прихильність до себе. Слов’яни вірили в сили й духів природи,ласку богів та вважали, що обрядовими піснями та словами можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно зв’язана з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем. Також ці пісні тісно зв'язані з язичницькими віруваннями головним прикладом постає те, що усе життя українського народу було пов’язане з хліборобського працею. Від урожаю залежав добробут селян. Тому завжди й намагалися магічними словами і ритуальними діями поліпшити умови свого життя.