Вірші «Муза» та «Слава» належать до поезій Олександра Олеся, видатного українського поета, який займає важливе місце в історії української літератури. Обидва вірші написані у 1898 році, і вони є різними за тематикою, але мають спільний ритмічний і мелодичний рис.
Вірш «Муза» присвячений поетичному натхненню, яке дає Муза - міфічна богиня мистецтва, поезії та музики. У поезії Олесь порівнює Музу з голубкою, яка прилітає до поета, щоб відкрити йому невидимі світи та допомогти зробити світ кращим. У вірші немає чіткої структури, а рими поєднують стовпчики слів. В цій поезії Олесь виражає своє переконання, що Муза - це джерело натхнення, а наші творіння - це прояв нашої душі.
Вірш «Слава» присвячений Григорію Сковороді, видатному українському філософу, поету та педагогу XVIII століття. Олесь відтворює образ Сковороди як героя-мудреця, який вміє говорити з простими людьми на їхньому рівні і вчить їх цінностям, що дорожчі за матеріальні блага. У вірші Олесь порівнює образ Сковороди з вічним джерелом світла, яке знаходиться в самій людині. Структура вірша досить строга - він складається з трьох куплетів, які повторюються. Рими вірша також чіткі та конкретні.
Загальна тема обох віршів - пошук вищого значення життя, змісту.
Answers & Comments
Ответ:
Вірші «Муза» та «Слава» належать до поезій Олександра Олеся, видатного українського поета, який займає важливе місце в історії української літератури. Обидва вірші написані у 1898 році, і вони є різними за тематикою, але мають спільний ритмічний і мелодичний рис.
Вірш «Муза» присвячений поетичному натхненню, яке дає Муза - міфічна богиня мистецтва, поезії та музики. У поезії Олесь порівнює Музу з голубкою, яка прилітає до поета, щоб відкрити йому невидимі світи та допомогти зробити світ кращим. У вірші немає чіткої структури, а рими поєднують стовпчики слів. В цій поезії Олесь виражає своє переконання, що Муза - це джерело натхнення, а наші творіння - це прояв нашої душі.
Вірш «Слава» присвячений Григорію Сковороді, видатному українському філософу, поету та педагогу XVIII століття. Олесь відтворює образ Сковороди як героя-мудреця, який вміє говорити з простими людьми на їхньому рівні і вчить їх цінностям, що дорожчі за матеріальні блага. У вірші Олесь порівнює образ Сковороди з вічним джерелом світла, яке знаходиться в самій людині. Структура вірша досить строга - він складається з трьох куплетів, які повторюються. Рими вірша також чіткі та конкретні.
Загальна тема обох віршів - пошук вищого значення життя, змісту.
Объяснение: