На мою думку, Г. Белль не надав імені головному героєві у своєму оповіданні "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа" з метою зробити його універсальним персонажем, що може бути уявлений кожним читачем як себе самого або будь-яку іншу людину. Це дозволяє читачеві легко співпереживати героєві і вбачати в ньому різні риси характеру та досвіду життя. Крім того, відсутність імені може слугувати символом загальної людської долі і безіменності людини в сучасному світі, де індивідуальність і чуттєва спільнота є дедалі менш вагомими. Таким чином, відсутність імені в оповіданні може мати багатофункціональну значущість і допомагати авторові втілити свої ідеї та концепції в тексті.