Ім'ям "Петлюра" радянські діти звинувачували найзапекліших хуліганів. Однак в більшості своїй не мали уявлення, що за політичний діяч ховається під цим ім'ям.
Симон Васильович Петлюра-уродженець Полтави (1879). З духовної академії, в яку пішов вчитися за наполяганням батьків, був виключений. У 21 рік не відбувся священик вибрав для себе інше терені і став членом Революційної української партії. З 1902 року Петлюра працював у літературному виданні. Свою журналістську діяльність Симон Васильович присвятив боротьбі за ідею пробудження національної самосвідомості українців, а також утворення простого народу на Полтавщині. Його революційні погляди не залишилися непоміченими. Влада оголосила ідейного борця поза законом. В результаті Петлюрі довелося втекти на Кубань, щоб уникнути арешту. На новому місці проживання в якості асистента історика Федора Щербини працював над історичною працею про кубанських козаків. Паралельно вчителював.
Ще на Кубані Симон Васильович організував осередок РУП, випускав листівки антиурядового змісту. За це був заарештований в 1903 році. Петлюрі довелося піти на невелику підробку (зробити фальшиву довідку), щоб отримати звільнення з-під арешту. Переслідування влади змушують його покинути і це місце проживання.
Оселившись у Києві, Симон Васильович продовжив свою революційну діяльність, налагодив контакти з Грушевським і Франком. Потім переїхав до Львова і став одним з активістів РУП. Працював, в основному, у виданнях («Воля», «Рада», «Вільна Україна» та ін.). Після утворення УСДРП увійшов до її ЦК. У 1911-му переїхав до Москви.
Answers & Comments
Ответ:
Ім'ям "Петлюра" радянські діти звинувачували найзапекліших хуліганів. Однак в більшості своїй не мали уявлення, що за політичний діяч ховається під цим ім'ям.
Симон Васильович Петлюра-уродженець Полтави (1879). З духовної академії, в яку пішов вчитися за наполяганням батьків, був виключений. У 21 рік не відбувся священик вибрав для себе інше терені і став членом Революційної української партії. З 1902 року Петлюра працював у літературному виданні. Свою журналістську діяльність Симон Васильович присвятив боротьбі за ідею пробудження національної самосвідомості українців, а також утворення простого народу на Полтавщині. Його революційні погляди не залишилися непоміченими. Влада оголосила ідейного борця поза законом. В результаті Петлюрі довелося втекти на Кубань, щоб уникнути арешту. На новому місці проживання в якості асистента історика Федора Щербини працював над історичною працею про кубанських козаків. Паралельно вчителював.
Ще на Кубані Симон Васильович організував осередок РУП, випускав листівки антиурядового змісту. За це був заарештований в 1903 році. Петлюрі довелося піти на невелику підробку (зробити фальшиву довідку), щоб отримати звільнення з-під арешту. Переслідування влади змушують його покинути і це місце проживання.
Оселившись у Києві, Симон Васильович продовжив свою революційну діяльність, налагодив контакти з Грушевським і Франком. Потім переїхав до Львова і став одним з активістів РУП. Працював, в основному, у виданнях («Воля», «Рада», «Вільна Україна» та ін.). Після утворення УСДРП увійшов до її ЦК. У 1911-му переїхав до Москви.