Тема: Звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників. Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом
"Думи мої, думи мої" - це знаменита поема Тараса Шевченка, написана в 1845 році. Це роздуми про життя, любов, волю та боротьбу українського народу. Поема містить в собі 24 вірші, кожен з яких має свою особливу тему.
Поема починається зі слова "Думи мої, думи мої...", яке повторюється на протязі всієї поеми. Це стає сигналом для роздумів поета, який розмірковує про своє минуле, теперішнє та майбутнє. У віршах відображається трагічна історія українського народу, його боротьба за свою незалежність та волю.
У поемі висловлюються думки про життя в суспільстві, про нерівність і соціальну несправедливість, про те, як влада користується своїми повноваженнями, щоб зневажати права та інтереси звичайних людей.
Також поема відображає любов до рідної землі, природи, культури та народних традицій. Поет висловлює свою тугу за рідним краєм та народом, з яким зв'язаний його життєвий шлях.
У цій поемі Шевченко використовує багато образів та метафор, які дають читачеві можливість відчути сильну емоційну співпереживаність. Поет висловлює свої переживання та роздуми про болісні проблеми українського народу, що сталися через відсталість, війни та соціальну нерівність.
Поет описує красу різноманітних ландшафтів України, назви міст та річок, звертається до української історії та культури, наголошуючи на значущості національної самобутності. Однак, на тлі цієї краси, Шевченко не може не побачити бідність та страждання українського народу.
Answers & Comments
Ответ:
Тема: Звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників. Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом
Объяснение:
.....
Verified answer
Відповідь:
"Думи мої, думи мої" - це знаменита поема Тараса Шевченка, написана в 1845 році. Це роздуми про життя, любов, волю та боротьбу українського народу. Поема містить в собі 24 вірші, кожен з яких має свою особливу тему.
Поема починається зі слова "Думи мої, думи мої...", яке повторюється на протязі всієї поеми. Це стає сигналом для роздумів поета, який розмірковує про своє минуле, теперішнє та майбутнє. У віршах відображається трагічна історія українського народу, його боротьба за свою незалежність та волю.
У поемі висловлюються думки про життя в суспільстві, про нерівність і соціальну несправедливість, про те, як влада користується своїми повноваженнями, щоб зневажати права та інтереси звичайних людей.
Також поема відображає любов до рідної землі, природи, культури та народних традицій. Поет висловлює свою тугу за рідним краєм та народом, з яким зв'язаний його життєвий шлях.
У цій поемі Шевченко використовує багато образів та метафор, які дають читачеві можливість відчути сильну емоційну співпереживаність. Поет висловлює свої переживання та роздуми про болісні проблеми українського народу, що сталися через відсталість, війни та соціальну нерівність.
Поет описує красу різноманітних ландшафтів України, назви міст та річок, звертається до української історії та культури, наголошуючи на значущості національної самобутності. Однак, на тлі цієї краси, Шевченко не може не побачити бідність та страждання українського народу.
Пояснення: