Кам’янець-Подільський відомий на всю Україну передусім своєю фортецею. Але скажу відразу, що особисто мене в Кам’янці більш вразили інші пам’ятки, яких там насправді дуже багато. І в той же час думаю, що якщо б не було там фортеці, то й все інше не здавалося б таким привабливим.
Приїхали ми до Кам’янця зранку поїздом «Київ-Кам’янець-Подільський» і відразу ж, не марнуючи часу, поїхали до центра міста. Вийшовши з маршрутки на одній з людних вулиць вирішили ми спитати, де ж все-таки в місті центр. Ну просто звикли ми, що в усіх містах всі пам’ятки старовини містяться в центрі. І тут сталася несподіванка. Хтось з місцевих мешканців нам відповів, що ми зараз знаходимось в самому центрі. А коли ми спиталися, як знайти фортецю, то почули у відповідь, що «фортеця знаходиться не в центрі, а за річкою, і що там взагалі нічого цікавого нема, а центр тут і все бурхливе життя відбувається також тут». У зв’язку з цим цікаво мені: всі мешканці Кам’янця вважають, що все цікаве – в центрі, а там де фортеця – нічого цікавого?
Пішли ми за річку, у Старе місто (туди ж можна проїхатись маршруткою, номера, на жаль, не пам’ятаю). Через річку Смотрич, в старовинну частину міста, веде дуже красивий височенний міст. Дивитися вниз з нього доволі таки стрьомно. А краєвид відкривається такий шикарний, що аж… Це знаменитий каньйон Смотрича.. Таке враження, що він прорублений в земній товщі руками – такі рівні стіни! А внизу річка шумить. Невелика така, але ж стрімка. І будиночки внизу. Одна з найдавніших культових споруд міста – церква Петра і Павла на вулиці Татарській. На вигляд вона зовсім непримітна (на жаль, в нас не залишилось її фото). Але ж має багату історію. Ми зайшли туди і затримались надовго, тому що місцевий священик чи то від нудьги, чи то просто комунікабельна людина, почав розповідати нам історію храму. Нам сподобалось.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
тримай
Объяснение:
Кам’янець-Подільський відомий на всю Україну передусім своєю фортецею. Але скажу відразу, що особисто мене в Кам’янці більш вразили інші пам’ятки, яких там насправді дуже багато. І в той же час думаю, що якщо б не було там фортеці, то й все інше не здавалося б таким привабливим.
Приїхали ми до Кам’янця зранку поїздом «Київ-Кам’янець-Подільський» і відразу ж, не марнуючи часу, поїхали до центра міста. Вийшовши з маршрутки на одній з людних вулиць вирішили ми спитати, де ж все-таки в місті центр. Ну просто звикли ми, що в усіх містах всі пам’ятки старовини містяться в центрі. І тут сталася несподіванка. Хтось з місцевих мешканців нам відповів, що ми зараз знаходимось в самому центрі. А коли ми спиталися, як знайти фортецю, то почули у відповідь, що «фортеця знаходиться не в центрі, а за річкою, і що там взагалі нічого цікавого нема, а центр тут і все бурхливе життя відбувається також тут». У зв’язку з цим цікаво мені: всі мешканці Кам’янця вважають, що все цікаве – в центрі, а там де фортеця – нічого цікавого?
Пішли ми за річку, у Старе місто (туди ж можна проїхатись маршруткою, номера, на жаль, не пам’ятаю). Через річку Смотрич, в старовинну частину міста, веде дуже красивий височенний міст. Дивитися вниз з нього доволі таки стрьомно. А краєвид відкривається такий шикарний, що аж… Це знаменитий каньйон Смотрича.. Таке враження, що він прорублений в земній товщі руками – такі рівні стіни! А внизу річка шумить. Невелика така, але ж стрімка. І будиночки внизу. Одна з найдавніших культових споруд міста – церква Петра і Павла на вулиці Татарській. На вигляд вона зовсім непримітна (на жаль, в нас не залишилось її фото). Але ж має багату історію. Ми зайшли туди і затримались надовго, тому що місцевий священик чи то від нудьги, чи то просто комунікабельна людина, почав розповідати нам історію храму. Нам сподобалось.