Відповідь:

Під час читання творів Ліни Костенко у мене завжди виникає спершу здивування - як можна підібрати так слова, щоб буденні речі описати незвично і несподівано? Скільки разів чула як шурхотить по землі опале листя, але ніколи у мене не виникало асоціації з мишами. Або як можна було так несподівано порівняти осіннє сонце з "яблуком-недоквасом".  А вчитуючись в рядки вірша, намагаюсь зрозуміти: у чому хотіла зізнатися автор читачу. Мені здається, що в образі Анни Ліна Костенко змальовує себе. Дивна, незвична, цікава, смілива дівчинка, яка не така як усі, яка прийшла у цей світ, щоб знищити сірість, байдужість, буденність. А ще для того, щоб відкрити багатьом людям таємницю створення кольорових мишей.  

Пояснення: