Помогите пожалуйста дою 50 балов и коронку нужно по плану пересказать
Скласти план тексту
СТРАЧЕНИЙ СОБОР
Ніщо так вичерпно не розкриває душу народу, як його мистецтво. Саме
козацькому бароко судилося найповніше відтворити притаманний
українському національному характеру потяг до краси, святковості,
поетичності. Саме козацьке бароко несе в собі відбиток трудолюбства й
життєрадісності українців. Водночас козацьке бароко – світло-печальне й
задумливе, як українська душа…
Неподалік від Києво-Печерської лаври знаходився стародавній
Миколаївський монастир. Виник він навколо дерев’яної церковки Святого
Миколи, збудованої княгинею Ольгою на місці убивства київського князя
Аскольда, християнське ім’я якого було Микола.
Наприкінці XVII століття на кошти гетьмана Івана Мазепи при
Миколаївському монастирі збудували великий кам’яний собор. Спорудив
його у стилі українського бароко талановитий зодчий Йосип Старцев.
Цей високий білий храм увінчував один купол. Над західним фасадом
собору здіймалися дві стрункі вежі. Стіни було оздоблено прегарними
колонами з пишними капітелями. Фронтон над головним входом прикрашали
ліпні візерунки.
Інтер’єр Миколаївського собору справляв незабутнє враження.
Іконостас нагадував дорогоцінне золоте мереживо. У примхливо
закучерявлених коштовних рамах сяяли ікони.
Між собою кияни називали Миколаївський собор Великим Миколою.
З 1831 року Великий Микола став Миколаївський Воєнним собором.
Тут служили панахиди за загиблими воїнами. Невтішні матері, вдови й
сестри приходили до храму поставити свічу за упокій душі близької людини.
Саме цей собор став ворогом тих, хто насаджував в Україні
тоталітарний режим. Саме в цю чудову споруду прицільно стріляли з гармат
червоні війська Муравйова. Стріляли усвідомлено, як у символ української
самобутності, в уособлення національної незалежності України.
Тоді собор не вдалося стратити. Побитий і розшарпаний, стояв
Великий Микола на дніпрових схилах, викликаючи лють у тих, для кого
нестерпна була сама думка про українську державність.
Смертельна небезпека нависла над Великим Миколою 1934 року, коли
уряд приступив до здійснення плану перенесення столиці з Харкова до
Києва. Взялися за перебудову міста. В списку присуджених до страти були
десятки унікальних пам’яток. Передусім намагалися знищити зразки
українського бароко. У них вбачали втілення українських національних
почуттів.
Пам’ятки висаджувалися в повітря. Убиваючи храми, намагалися
знищити храм народної душі, знищити самобутність і неповторність народу.