Ответ:

Кохання - одна з найбільш складних та найбільш часто згадуваних тем у літературі. У поезії зарубіжних авторів зустрічаються різні інтерпретації кохання – від радості до болю та розчарування. В цьому контрольному творі розглянемо сутність проблеми кохання в поезії П.Ронсара та Р.Бернса.

Перше, що приходить на думку при спогадах про кохання - це радість та щастя, які здатні дати справжнє почуття. Таку тему розкриває П'єр де Ронсар у своїх віршах. У його поезії «Золоте кохання» описується краса та пристрасть кохання, яке має змінити силу життя людини. Він показує, що кохання може бути вічним і безмежним, як небо, і не тільки приносити радість, але й дати людині сенс життя. В цій вірші П.Ронсар використовує образи квітів, що ростуть на землі, щоб порівняти їх з коханням, що можна давати щастя та радість людям, тому що це єдине, що залишається з нами після того, як все інше з ним.

Проте, активно в літературі зустрічаються вірші про кохання, що приносить біль, розчарування та втрату. Ця тема розкривається в поезії Роберта Бернса. У вірші «О, вільність!» автор зображує своє переживання внаслідок зради кохання, що спричинило його біль і тугу. вірш містить образи природи, щоб передати відчуття цього більш драматично та зобразити красу та величну природу,