Ответ: Будівництво Держпрому (1926 рік). На місці будівництва до початку будівельних робіт знаходилась неосвоєна місцина — пустир. Влітку 1925 року почалися перші земляні роботи над спорудою, за допомогою людської і кінської сили, із застосуванням примітивних інструментів і механізмів — лопат, нош, візків, дробарок тощо. Будівники переважно вручну викопали в землі котлован під будівлю об'ємом 20 000 м³ і вивезли землю на кінській тязі на плоских возах — «грабарках». Пізніше вони вирівняли нерівне місце під майбутню площу Дзержинського. При ритті котловану для шостого під'їзду було знайдено кістки мамонта. Релігійних будівельників-селян це шокувало, побачивши в землі кістки, робітники відмовилися копати, подумавши, що вони відкопали «диявольські роги». Нині кістки знаходяться в музеї природи по вул. Трінклера. Створення такого значного об'єкта стало можливе завдяки головному інженеру будівництва — Павлу Роттерту. Під його керівництвом на будівництві були розроблені робочі креслення унікальної конструкції, підготовлені фахівці — кваліфіковані робітники і інженери, розроблена технологія індустріального залізобетону і багато іншого. Весною 1926 року будівництво вирішено було закрити через фінансові труднощі. Тоді начальник будівництва Держпрому Павло Роттерт виїхав до Москви, де зумів знайти підтримку будівництва від Фелікса Едмундовича Дзержинського. В березні 1926 року він повернувся на будівництво хмарочоса, а вже в серпні 1926 року було прийнято рішення про позачергове фінансування будівництва.

На урочистій закладці Держпрому 21 листопада 1926 року, яку виконували Петровський Григорій Іванович і Чубар Влас Якович, будівлі було присвоєно ім'я Дзержинського. Для будівництва вперше у світі були розроблені і застосовані точні розрахунки складних просторових рамних залізобетонних конструкцій. Автори нового способу (графоаналітичний метод постійних точок) — харківські інженери-конструктори А. В. Прейсфрейнд і М. М. Пайков. Будівля Держпрому зводилась методом «плавучої опалубки» — прогресивним на той момент, — і тому являє собою фактично монолітний масив залізобетону. Звідси висока міцність будівлі. Також існує пояснення міцності, що ґрунтується на тому, що Держпром складається з групи різновисоких башт, сполучених переходами, внаслідок чого власні резонансні частоти башт, накладаючись одна на одну, значно ослабляють коливання всієї будови. До п'яти тисяч робітників щодня (взимку 500—600), половина з яких жила в дерев'яних бараках, трудилися у три зміни і завершили будівництво менш ніж за два з половиною робочих сезони. Загалом трудозатрати склали 1 560 000 людино/днів. У 1925—1928-х роках будівництво Держпрому відвідували такі відомі гості: політичні діячі Радянського Союзу Климент Єфремович Ворошилов, Гліб Максиміліанович Кржижановський, Валеріан Володимирович Куйбишев, Анатолій Васильович Луначарський, Григорій Костянтинович Орджонікідзе, Станіслав Вікентійович Косіор, Дмитро та Марія Ульянови; діячі науки академік АН СРСР Олександр Васильович Вінтер, академік ВУАН Агатангел Юхимович Кримський, Михайло Васильович Птуха, Г. А. Іванець і Н. В. Левченко. До закінчення будівництва роботи були механізовані на 80%, обладнані механічна, ковальська, деревообробна і ряд інших майстерень. У будівництві використовується фарботерка, обладнана власна сушка лісу, механізований всередині будівельний транспорт. Урочисте відкриття «першого радянського хмарочоса» відбулось 7 листопада 1928 року, в честь одинадцятої річниці Жовтневої революції. Споруда побудована в рекордно короткий термін — 3 роки. Вартість будівництва склала 14 176 000 карбованців!