Після першої світової війни західноукраїнські землі опинилися у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії. За офіційною статистикою у 1920 році на території Румунії проживало майже 791 тисяча українців (4,7 % усього населення). Основними місцями їхнього зосередження були Північна Буковина, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії.
Колоніальна експлуатація українських земель вела до деградації господарства, закривались підприємства та майстерні. Вже в перші роки окупації майже третину працездатного населення становили безробітні, ситуація погіршилась у період кризи, що охопила Румунію у 1928 році. Економічне становище українського населення
Під впливом Румунії перебували роз'єднані українські громади і українська громада Північної Буковини.
Громада Бессарабії де у Хотинському повіті проживало багато українців. Українці також проживали в Уманському, Ізмаїльському повітах на півдні Бессарабії.
Промислові підприємства Північної Буковини і Бессарабії залишалися дрібними і напівкустарними .
Найбільшу частку в економіці Буковини мала харчова промисловість, у придунайських землях оброблення шкір, варіння мила, виробництво тканин, сукна.
Велике приватновласницьке і церковне землеволодіння у Північній Буковині становило 54 % загальних площ.
Соціальне становище українського населення
У вересні 1919 року уряд Румунії підготував проект аграрної реформи на Буковині, а в березні 1920 року у Бессарабії, але вони не ліквідували безземелля у цих краях. Більшість селян були малоземельними або безземельними, третину населення становили безробітні.
Діяльність українських політичних партій і рухів
З 1918 по 1928 роки на окупованих Румунією українських землях діяв воєнний стан, легальну політичну діяльність партій було заборонено. З 1928 по 1938 роки у Румунії був період відносно ліберального правління, що сприяло діяльності політичних партій. З'явилась низка політичних партій комуністичного і національного напрямків.
Українська національна партія на чолі з А. Залозецьким виступала за компроміс із владою і за легальні методи діяльності. Заснувала низку періодичних видань українською мовою.
Комуністична партія Буковини заснована у 1948 році, виступала за приєднання Буковини до УСРР.
Діяли націоналістичні групи, лідерами націоналістичних організацій були О. Забачинський, Д.Квітковський. У 1938 році король заборонив політичні партії і встановив диктатуру військових.
Культурне життя
Проводилася політика румунізації українського населення:
румунську мову оголошено державною;
закривались українські школи і культурно — освітні установи;
людей переслідували за вживання української мови;
накладено заборону на ввезення українських книжок і музичних творів;
у Чернівецькому університеті ліквідовано українські кафедри;
Answers & Comments
Ответ:
Після першої світової війни західноукраїнські землі опинилися у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії. За офіційною статистикою у 1920 році на території Румунії проживало майже 791 тисяча українців (4,7 % усього населення). Основними місцями їхнього зосередження були Північна Буковина, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії.
Колоніальна експлуатація українських земель вела до деградації господарства, закривались підприємства та майстерні. Вже в перші роки окупації майже третину працездатного населення становили безробітні, ситуація погіршилась у період кризи, що охопила Румунію у 1928 році. Економічне становище українського населення
Під впливом Румунії перебували роз'єднані українські громади і українська громада Північної Буковини.
Громада Бессарабії де у Хотинському повіті проживало багато українців. Українці також проживали в Уманському, Ізмаїльському повітах на півдні Бессарабії.
Промислові підприємства Північної Буковини і Бессарабії залишалися дрібними і напівкустарними .
Найбільшу частку в економіці Буковини мала харчова промисловість, у придунайських землях оброблення шкір, варіння мила, виробництво тканин, сукна.
Велике приватновласницьке і церковне землеволодіння у Північній Буковині становило 54 % загальних площ.
Соціальне становище українського населення
У вересні 1919 року уряд Румунії підготував проект аграрної реформи на Буковині, а в березні 1920 року у Бессарабії, але вони не ліквідували безземелля у цих краях. Більшість селян були малоземельними або безземельними, третину населення становили безробітні.
Діяльність українських політичних партій і рухів
З 1918 по 1928 роки на окупованих Румунією українських землях діяв воєнний стан, легальну політичну діяльність партій було заборонено. З 1928 по 1938 роки у Румунії був період відносно ліберального правління, що сприяло діяльності політичних партій. З'явилась низка політичних партій комуністичного і національного напрямків.
Українська національна партія на чолі з А. Залозецьким виступала за компроміс із владою і за легальні методи діяльності. Заснувала низку періодичних видань українською мовою.
Комуністична партія Буковини заснована у 1948 році, виступала за приєднання Буковини до УСРР.
Діяли націоналістичні групи, лідерами націоналістичних організацій були О. Забачинський, Д.Квітковський. У 1938 році король заборонив політичні партії і встановив диктатуру військових.
Культурне життя
Проводилася політика румунізації українського населення:
румунську мову оголошено державною;
закривались українські школи і культурно — освітні установи;
людей переслідували за вживання української мови;
накладено заборону на ввезення українських книжок і музичних творів;
у Чернівецькому університеті ліквідовано українські кафедри;
Объяснение: